Єдунов Яків Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єдунов Яків Опанасович
Народився30 жовтня 1896(1896-10-30) або 1896[1]
Суромна, Суздальський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер1985
Москва, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьвоєначальник
УчасникГромадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Військове звання Генерал-лейтенант
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений працівник НКВС— 1942

Єдунов Яків Опанасович (1896—1985) — діяч радянських спецслужб, генерал-лейтенант.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в с. Суромна, Владимирська губернія в сім'ї маляра-покрівельника (батько помер в 1911).

Освіта: сільська школа, Суромна 1908; 1 курс диплом факультету інституту зовнішніх зносин, Київ 1924; недільний комвуз при Інституті червоної професури, Москва 1928.

Працював маляром-покрівельником у Москві. У царській армії був рядовим сапером 5 запасного саперного батальйону, МВО 08.15-06.16.

З червня 1916 до січня 1918 — рядовий-сапер 33-ї окремої інженерної роти 33 піхотної дивізії, Західний фронт.

З січня до червня 1918 — наглядач виправно-трудового будинку, Владимир.

У РСЧА: рядовий, старшина роти особливого залізничного бойового полку, Південний фронт, червень 1918-го — серпень 1919-го.

В органах ВЧК-ОГПУ-НКВД

[ред. | ред. код]
  • Агент УТЧК станції Коростень і пристані Гомель, Півд-Зах. залізниці 08.19—05.20.
  • Секретар головної трансп. ЧК, Польський фронт 05.20—08.20.
  • Начальник секретної частини відділення РТЧК, станц. Коростень 08.20—05.22. Член РКП(б) з 1922 року.
  • Виконував особливі доручення ДТО ГПУ Південно-Західної залізниці, Київ 05.22—04.24.
  • В 1925 р. закінчив 1-ші командирські курси 1-ї Московської школи ОГПУ.
  • Начальник ОДТО ОГПУ, станція Омськ 01.02.25—15.07.25.
  • Уповн., ст. уповн. 6 відділення ЭКУ ОГПУ СРСР 01.10.25—10.29.
  • На курсах директорів великих зерносовхозів, Москва 10.29—02.31.
  • Начальник відділення ПП ОГПУ Моск. обл. 02.31—04.33.
  • Начальник АЧ Тульск. оперсектора ГПУ 04.33—04.34.
  • Начальник відділення ГПУ-НКВД Підмосковного басейну Богородицьк 04.34—09.34.
  • Начальник Подольського міськвідділку НКВД 09.34—09.10.37.

У 1938—1939 р. — начальник Управління робітничо-селянської міліції УНКВД по Московській області. З цієї посади звільнений з НКВД. Працював заступником начальника проектної контори «Ростекстильпроект». З початком війни повернувся в НКВД, служив в особливих відділах.

В органах НКВД-СМЕРШ-МГБ-МВД-КГБ

[ред. | ред. код]

З серпня 1941 р. заступник начальника Особливого відділу НКВД 50-ї армії. З листопада 1941 р. начальник Особливого відділу НКВД 9-ї, потім 48-ї армій. З березня 1943 р. начальник Особливого відділу НКВД ПриВО. З квітня 1943 р. начальник Управління контррозвідки НКО «Смерш» Північно-західного фронту. З квітня 1944 р. начальник Управління контррозвідки НКО «Смерш» 2-го Білоруського фронту. З серпня 1945 р. начальник Управління контррозвідки НКО «Смерш» Північної групи військ. З липня 1946 р. начальник 1-го Управління 3-го Головного управління МДБ РСР. З квітня 1947 р. начальник відділу 2-Н 2-го Головного управління МДБ СРСР. З січня 1951 р. начальник 3-го Головного управління МДБ СРСР. З червня 1952 р. начальник Управління контррозвідки МДБ Білоруського ВО. 3 жовтня 1956 р. звільнений у відставку через хворобу.

Звання

[ред. | ред. код]
  • Ст. лейтенант ГБ 07.04.36
  • Капітан міліції 1937
  • Капітан ГБ 23.08.41
  • Майор ГБ 09.04.42
  • Полковник ГБ 14.02.43
  • Генерал-майор 26.05.43
  • Генерал-лейтенант 25.09.44

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Два ордени Леніна 29.05.45, 06.05.46
  • П'ять орденів Червоного Прапора 14.02.43, 18.02.44, 03.11.44, 10.04.45, 01.06.51
  • Два ордени Вітч. війни 1 ст. 13.06.44, 29.10.48
  • Два ордени Червоної Зірки 24.08.49, 28.10.67
  • Вісім медалей
  • Орден ПНР «Хрест Грюнвальда» 3 класи
  • Орден ПНР «Хрест Хоробрих»; медалі ПНР
  • Знак «Заслужений працівник НКВД» 02.02.42
  • Знак «50 років перебування в КПРС» 13.05.82.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0