Іван Радулов
| Іван Радулов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | Иван Георгиев Радулов | |||
_tegen_Radulov,_Bestanddeelnr_926-5732.jpg) | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Народження |
7 січня 1939 (85 років) Софія, Болгарія | |||
| Титул | Міжнародний майстер (1968), Гросмейстер (1972) | |||
| Піковий рейтинг |
2530 (липень 1973) | |||
Іван Радулов (болг. Иван Георгиев Радулов; нар. 7 січня 1939, Бургас) – болгарський шахіст, гросмейстер від 1972 року.
На перетині 1968 і 1969 років поділив 1-ше місце в Реджо-Емілії. У 1970-х роках належав до когорти провідних болгарських шахістів, тричі (1971, 1977, 1980) здобувши перемогу на чемпіонаті країни[1]. Досягнув низки міжнародних успіхів, зокрема. переміг у таких містах, як: Торремолінос (1971), Гельсінкі (1972) Монтілья (1974, попереду Любомира Кавалека, Гельмута Пфлегера, Мігеля Кінтероса, Флоріна Георгіу і Ульфа Андерссона), Баймок (1975), знову Монтілья (1975, разом з Левом Полугаєвським), Кікіда (1976), Осло (1977) і Вербас (1979). 1982 року взяв участь у Меморіалі Рубінштейна в Поляниці-Здруй, посівши 3-тє місце[2], а на перетині 1986 і 1987 років поділив 1-ше місце на турнірі Кубок Рілтона в Стокгольм (разом із, зокрема, Хуаном Мануелем Бельйоном Лопесом). 2005 року переміг на турнірі за швейцарською системою в Сен-Кантені[3].
Неодноразово представляв Болгарію на командних змаганнях, зокрема:
- вісім разів на шахових олімпіадах (1968, 1970, 1972, 1974, 1978, 1980, 1982, 1986); призер: в командному заліку – бронзовий (1986)[4],
- чотири рази на командних чемпіонатах Європи (1970, 1977, 1980, 1983)[5],
- чотирнадцять разів на BŁĄD; чотирнадцятиразовий призер: в командному заліку – чотири рази золотий (1973, 1974, 1982, 1986), п'ять разів срібний (1971, 1972, 1975, 1976, 1979) і п'ять разів бронзовий (1977, 1978, 1980, 1981, 1990)[6],
- шість разів на BŁĄD[7].
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1973 року, досягнувши 2530 очок ділив тоді 47-50-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ (одночасно займаючи 1-ше місце серед болгарських шахістів)[8].
|
- ↑ Campionati nazionali della Bulgaria. Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ XX Memoriał Akiby Rubinsteina Polanica Zdrój 1982. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ St Quentin 2005 - la ronde 9. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ OlimpBase
- ↑ FIDE rating history :: Radulov, Ivan. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
- ChessBase Megabase 2007
- W.Litmanowicz, J. Giżycki, "Szachy od A do Z", tom II, Warszawa 1987, str. 1005
- Особова картка Івана Радулова на сайті ФІДЕ
- Партії Івана Радулова в базі Chessgames
- Особова картка Івана Радулова на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи