Шахова олімпіада 1968

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

18 шахова Олімпіада - відбувалася з 17 жовтня по 7 листопада 1968 року у містечку Лугано (кантон Тічіно, Альпи, на півдні Швейцарії).


Турнір в Лугано зібрав рекордну кількість учасників (314), прибули представники 53 країн з усіх континентів. На ньому дебютували команди Андорри, Віргінських островів, Сінгапура і Коста-Ріки. Олімпіади стали справжнім форумом світової шахової культури.

Склади команд[ред.ред. код]

У Лугано чекали шахістів із 56 країн, які подали заявки на участь. Команди Ірану, Нової Зеландії, Перу з різних причин не прибули на турнір. Однак рекорд Гавани за кількістю команд-учасниць було перевершено. У складах 53 команд прибули 41 гросмейстер і близько 60 міжнародних майстрів. Повністю гросмейстерськими був склад команд Югославії та СРСР. Лідерами команди СРСР були чемпіон світу Петросян і претендент на це звання Спаський. У складах команд Угорщини і США було по 5 гросмейстерів. Американці, мабуть, вперше за післявоєнні олімпіади прибули в найсильнішому складі, очолювані Фішером і Решевським, який нарешті погодився грати на 2-й шахівниці, поступившись лідерством своєму молодому колезі. Щоправда, Фішер відмовився від участі у турнірі так і не зігравши жодної партії.

У складах інших команд грали відомі гросмейстери: Унцікер, Шмід, Портіш, Сабо, Найдорф, Панно, Ульман, Ларсен та інші. У турнірі грало багато талановитої молоді (Мекінг, Каплан, Горт, Пфлегер, Хюбнер), яка була здатна піднести будь-які сюрпризи найсильнішим.

Регламент[ред.ред. код]

Вранці 17 жовтня в конференц-залі готелю «Брістоль» у присутності капітанів команд, президента ФІДЕ Ф. Рогарда і головного арбітра XVIII Олімпіади X. де Граафа (Голандія) спеціальна комісія (Я. Шайтар, Ю. Геллер і Б. Ларсен) поділила команди на сім півфінальних груп. По два переможці з кожного півфіналу виходили до головного фіналу, решта команд у трьох групах розіграли 15—53-є місця. В Лугано вперше було прийнято рішення про те, щоб у фіналі враховувалися результати зустрічей між собою команд, які вийшли з одного півфіналу. Це рішення було прийнято для того, щоб скоротити проведення такого грандіозного змагання, як Олімпіада, і викликане матеріальними міркуваннями. Бюджет організаторів турніру був досить обмежений. Організаторам довелося звернутися до послуг добровільних внесків заможних любителів шахів, внаслідок чого вдалося зібрати суму на проведення XVIII Олімпіади.

Організація[ред.ред. код]

Ігровим залом Олімпіади був виставочний павільйон «Концо» — двоповерхове приміщення в центрі міста. Для глядачів було відведено 2—3-метровий коридор між обмежувальним бар'єром і стіною по всьому периметру павільйону. Місця не вистачало, оскільки глядачів, особливо у фінальній частині, було дуже багато. Щоправда, в сусідньому невеликому приміщенні демонструвалися шість партій, але це було каплею в морі. Для рекордної кількості команд, які зібралися в Лугано, павільйон «Концо» виявився замалим, і умови для гри були нелегкими. Однак атмосфера змагань протягом усього часу залишалася теплою і дружньою. І все-таки без інциденту не обійшлось. Американська команда приїхала в Лугано за два дні до початку турніру. Напередодні Фішер оглянув турнірний зал і заявив, що не буде грати в ньому з двох причин. Перша — мало світла, друга — глядачі мають бути на відстані 5—7 метрів від столика, за яким він гратиме. Другу вимогу Фішера виконати просто було неможливо. На вимогу американців змінити зал, організатори відповіли, що іншого залу немає. Тоді керівництво американської команди висунуло нову пропозицію — всі матчі американської команди проводити в окремому приміщенні без глядачів. На це організатори відповіли, що з таким проханням могли б звернутися й інші, тому створення для американської команди особливих умов було б не зовсім етичним щодо решти учасників. Фішер, не задовольнивши свої вимоги, залишив Лугано, не повідомивши про це навіть капітана команди Д. Бірна. Перед жеребкуванням збірна США провела нараду, на якій виключила Фішера з команди, замінивши його Д. Бірном.

Півфінали[ред.ред. код]

Опівдні 18 жовтня почалися партії 1-го туру півфіналів.

Група А[ред.ред. код]

В першому півфіналі збірна СРСР перемогла всіх своїх суперників, віддавши лише по пів-очка англійцям та італійцям. За друге місце точилася гостра боротьба між командами Англії і Філіппін. Перед останнім туром попереду були англійці, філіппінці програвали їм лише очко. Все вирішував останній тур, в якому суперники зустрілися між собою. Матч приніс багато хвилювань обом командам. Коли рахунок був 2 : 1 на користь філіппінців, залишалася незавершеною партія Кін — Кастро, в якій англієць мав деяку перевагу. В разі перемоги Кіна англійська команда виходила до фіналу. Але всі його спроби здолати опір суперника не здобули успіху, і на 109-му ході було зафіксовано нічию. Вперше в історії олімпіад команда Азії вийшла до головного фіналу.

  • Очки — сума набраних очок усіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 — за поразку);
  • КО — неофіційні командні очки (КПер — перемога команди, КНіч — нічия, КПор —поразка), набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 — нічия, 0 — поразка).
Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 Очки КО КПер КНіч КПор
1 СРСР СРСР × 4 4 4 4 4 27 14 7 0 0
2 Філіппіни Філіппіни 0 × 4 4 19 10 5 0 2
3 Англія Англія ½ × 2 4 4 19 9 4 1 2
4 Ізраїль Ізраїль 0 2 × 3 3 4 4 18½ 11 5 1 1
5 Італія Італія ½ ½ ½ 1 × 2 3 3 10½ 5 2 1 4
6 Португалія Португалія 0 ½ ½ 1 2 × 3 3 10 5 2 1 4
7 Мексика Мексика 0 0 0 0 1 1 × 2 1 0 6
8 Кіпр Кіпр 0 0 0 0 1 1 × 0 0 0 7


Група В[ред.ред. код]

У другому півфіналі сильнішими були команди США і Данії, які й перемогли з великим відривом. Матч між ними, що відбувся у 6-му турі, мав фінальний характер. Результат був дещо несподіваним: перемогли датчани. Все вирішила перемога Ларсена над Решевським.

Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 Очки КО КПер КНіч КПор
1 Данія Данія × 2 16½ 12 5 1 0
2 США США × 3 16½ 11 5 0 1
3 Монголія Монголія 2 × 1 13 8 3 1 2
4 Австрія Австрія 3 × 2 12 6 2 1 3
5 Австралія Австралія ½ ½ × 3 5 2 0 4
6 Венесуела Венесуела ½ ½ × 9 5 2 0 4
7 Франція Франція ½ 1 2 1 × 2 0 1 5


Група С[ред.ред. код]

Великого успіху в третьому півфіналі добилася команда Польщі. Поляки програли лише один матч переможцям групи югославським шахістам. Решту зустрічей вони виграли, в тому числі й у своїх основних конкурентів — іспанців.

Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 Очки КО КПер КНіч КПор
1 Югославія Югославія × 3 4 4 19½ 13 6 0 0
2 Польща Польща × 4 18½ 11 5 0 1
3 Іспанія Іспанія 1 × 4 4 4 17 9 4 0 2
4 Шотландія Шотландія ½ × 2 3 4 12½ 6 2 1 3
5 ПАР ПАР 0 ½ 0 2 × 6 2 1 3
6 Люксембург Люксембург ½ ½ 0 1 × 1 1 0 0 6
7 Домініканська Республіка Домініканська Республіка 0 0 0 0 ½ 3 × 3 1 0 5


Група D[ред.ред. код]

У четвертому півфіналі з великим відривом перемогла угорська команда. Боротьба за друге місце точилася між шахістами Голландії і Канади. Канадці за найкращим матчевим показником вийшли у головний фінал.

Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 Очки КО КПер КНіч КПор
1 Угорщина Угорщина × 3 3 22½ 14 7 0 0
2 Канада Канада 1 × 3 3 4 19½ 12 6 0 1
3 Нідерланди Нідерланди × 4 4 19½ 10 5 0 2
4 Бельгія Бельгія 1 ½ × 3 3 4 15½ 8 4 0 3
5 Монако Монако ½ ½ × 1 3 3 11 4 2 0 5
6 Ірландія Ірландія ½ 1 0 1 3 × 2 10 5 2 1 4
7 Парагвай Парагвай ½ 1 1 1 2 × 3 10 3 1 1 5
8 Коста-Рика Коста-Рика ½ 0 0 0 1 1 × 4 0 0 0 7


Група E[ред.ред. код]

У п'ятому півфіналі успіх був на боці фаворитів — команд ФРН і Румунії. Великий інтерес викликав виступ двох юних шахістів — 15-річного Мекінга (Бразилія) і 17-річного Каплана (Пуерто-Ріко). Мекінг у півфіналі добився відмінного результату на 1-й шахівниці — 5,5 з 7. Сенсацію на турнірі викликала його красива перемога над Унцікером. Виступ Каплана, чемпіона світу серед юнаків, був досить скромним — 2,5 з 5. Зігравши у фіналі С всього одну партію, пуерторіканець залишив турнір, бо починалися заняття в університеті. Вдало зіграла у півфіналі команда Швейцарії, яку тренував гросмейстер П. Керес. Однак господарям турніру вище третього місця піднятися не вдалося.

Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 Очки КО КПер КНіч КПор
1 ФРН ФРН × 2 4 4 22 13 6 1 0
2 Румунія Румунія 2 × 3 4 20 13 6 1 0
3 Швейцарія Швейцарія ½ 1 × 3 3 3 4 18 10 5 0 2
4 Бразилія Бразилія 1 × 2 4 17 7 3 1 3
5 Норвегія Норвегія 1 2 × 2 3 4 15 6 2 2 3
6 Пуерто-Рико Пуерто-Рико ½ 1 ½ 2 × 3 11 5 2 1 4
7 Гонконг Гонконг 0 ½ ½ ½ 1 1 × 3 2 1 0 6
8 Ліван Ліван 0 0 0 0 0 1 × 0 0 0 7


Група F[ред.ред. код]

У шостому півфіналі сильнішими були команди Аргентини і НДР.

Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 Очки КО КПер КНіч КПор
1 Аргентина Аргентина × 3 4 4 19½ 13 6 0 0
2 НДР НДР × 3 4 4 19½ 11 5 0 1
3 Фінляндія Фінляндія 1 × 2 3 13½ 8 3 1 2
4 Швеція Швеція 1 ½ × 3 3 11½ 7 3 0 3
5 Греція Греція ½ 0 2 1 × 4 3 10½ 6 2 1 3
6 Марокко Марокко 0 ½ 1 0 × 2 5 2 0 1 5
7 Американські Віргінські острови Американські Віргінські острови 0 0 ½ 1 1 2 × 2 0 1 5


Група G[ред.ред. код]

В останній сьомій групі перемогли шахісти Болгарії і Чехословаччини.

Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 Очки КО КПер КНіч КПор
1 Болгарія Болгарія × 3 4 4 4 22½ 14 7 0 0
2 Чехословаччина Чехословаччина × 2 4 4 4 4 22 11 5 1 1
3 Ісландія Ісландія 1 2 × 2 3 4 4 19½ 10 4 2 1
4 Куба Куба ½ × 4 17 8 4 0 3
5 Туніс Туніс 0 2 × 4 13 5 2 1 4
6 Туреччина Туреччина 0 0 1 ½ × 4 10½ 6 3 0 4
7 Сингапур Сингапур 0 0 0 ½ × 4 2 1 0 6
8 Андорра Андорра 0 0 0 0 0 0 0 × 0 0 0 0 7


Фінали[ред.ред. код]

Фінальні поєдинки XVIII Олімпіади почалися 26 жовтня. Жеребкування всіх фіналів проводилося парами з одного півфіналу. Це потрібно було для того, щоб півфінальні матчі команд, які вийшли у фінал, склали результати 1-го туру. У зв'язку з цим у фіналі А лідером стала команда СРСР, яка мала в своєму активі перемогу з «сухим» рахунком над філіппінцями. На очко відставали угорські шахісти, відрив від інших команд був ще більшим. Фінальний турнір привернув увагу багатьох глядачів. Серед них були й відомі шахісти — 72-річний Фрідріх Земіш, учасник III Олімпіади, та учасник перших шести олімпіад Луї Бетбедер (Франція).

Фінал А[ред.ред. код]

З ветеранів у Лугано грав 65-річний шотландець Файрхерст (дебютував на V Олімпіаді) і 82-річний Дункельблюм (Бельгія), дебют якого відбувся на II Олімпіаді. Серед олімпійських ветеранів особливо слід відзначити 58-річного М. Найдорфа. Цей невтомний гросмейстер багато років дивував шаховий світ своїм юнацьким завзяттям, своєю сміливою грою. «Хіба Найдорф грає не геніально?» — улюблений вираз аргентинця після кожної виграної партії. Однак перемоги давалися ветерану все важче. У 2-му турі фіналу Найдорф у красивому стилі переміг датчанина Ларсена. Це була єдина перемога аргентинського гросмейстера на турнірі в Лугано. З інших результатів 2-го туру слід відзначити переконливу перемогу поляків над чехами (3,5:0,5). У наступних 3 турах збірна СРСР з однаковим рахунком (3:1) перемагає команди Чехословаччини, Угорщини, Румунії і до 6-го туру міцно закріплюється на першому місці, набравши 16 очок. На три очка відставали югослави, третіми йшли американці після сенсаційної нічиєї в матчі з філіппінцями (програли Р. Бірн і Ломбарді). У 6-му турі американці зазнали поразки від команди СРСР, а Смислов здобув дев'яту перемогу поспіль на турнірі. Югослави чисто виграли у команди Філіппін, переконливі перемоги здобули також команди Чехословаччини над датчанами і Польщі над канадцями. У 7-му турі команда Югославії зазнала першої поразки у матчі з болгарами. Нову перемогу здобули польські шахісти над філіппінцями і вийшли на третє місце. Центральним поєдинком 8-го туру був матч СРСР — Югославія. Він закінчився перемогою команди СРСР. Після цього питання про переможця турніру практично було знято. Відрив від югославської команди збільшився до 4,5 очка, а на фініші шахісти СРСР грали з аутсайдерами турніру. І справді, в 9—11-му турах шахісти СРСР втратили лише одне очко і вже за два тури до фінішу стали недосяжними для переслідувачів. Команда СРСР вдев'яте підряд стала чемпіоном світу, випередивши другого призера на 8,5 очка. Такого відриву від решти команд в історії олімпіад ще не було. Нарешті, в Лугано було побито ще один рекорд олімпіад. Вперше всі учасники однієї команди завершили турнір без жодної поразки. Відмінно зіграли чемпіон світу Петросян (+9—0=3) і Василь Смислов (+10—0=2), які досягли найкращих результатів на своїх шахівницях. До того ж чемпіон світу завершив без поразок шосту олімпіаду поспіль, що є справді фантастичним рекордом. Лише трохи поступилися досягненнями решта учасників команди: Спаський (+6—0=8), Геллер (+7—0=5), Полугаєвський (+8—0=5).

У Лугано команда Югославії повернула собі титул другої шахової держави, втрачений на Олімпіаді в Гавані. На 1-й шахівниці надійно зіграв Глігорич (+5—1=9). На 2-й Івков показав результат (+5—1=8), ще краще зіграли на 3-й і 4-й шахівницях Матанович (+5—0=8) і Матулович (+8—2=5). На високому рівні зіграли і запасні учасники команди Парма (+2-0=6) і Чирич (+4-1=2).

До останнього туру точилася гостра боротьба за третє місце між командами Болгарії і США. Американські шахісти, спантеличені втечею Фішера, першу половину фіналу провели не зовсім вдало. Поразка у 6-му турі від збірної СРСР ніби розкріпачила команду, і вона серією вдалих ігор зуміла перед останнім туром вийти па третє місце. Проте в заключному матчі з командою НДР американців спіткала невдача. Ця поразка позбавила їх третього місця, оскільки болгарські шахісти впевнено перемогли команду Філіппін і на півочка випередили американців. Успіх болгарських шахістів став яскравою подією XVIII Олімпіади. Команда однаково добре зіграла як у півфіналі, так і у фіналі. Мілко Бобоцов програв всього лише одну партію на 1-й шахівниці (+6—1=10), Трипгов був найкращим на 2-й (+8—0=6), відмінно зіграв 1-й запасний Радулов (+8—1=5), на рівні зіграли Падєвський (+4-2=9), Коларов (+4—3=4) і Пеєв (+2—1=2). Бронзові олімпійські медалі стали гідною нагородою болгарській шаховій організації за велику роботу з розвитку шахів у країні.

Нижче своїх можливостей виступила команда Угорщини, бронзовий призер Гавани. Капітан угорської команди Т. Флоріан заявив після XVIII Олімпіади: «Ми сподівалися на кращий результат, але не в формі були Сабо і Білек, що й вплинуло на виступ всієї команди». Добре зіграли в угорців на 1-й шахівниці Лайош Портіш (+8—1=6) та запасний Барца (+7—0=7).

Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Очки КО КПер КНіч КПор
1 СРСР СРСР × 3 2 3 3 3 3 4 4 2 4 39½ 24 11 2 0
2 Югославія Югославія × 2 2 3 3 4 31 18 8 2 3
3 Болгарія Болгарія 1 × 2 2 2 2 30 18 7 4 2
4 США США ½ 2 2 × 3 3 4 2 29½ 17 7 3 3
5 ФРН ФРН 2 2 2 × 2 2 2 2 29 15 4 7 2
6 Угорщина Угорщина 1 × 2 2 3 3 3 27½ 14 6 2 5
7 Аргентина Аргентина 1 ½ × 2 2 2 3 26 15 6 3 4
8 Румунія Румунія 1 ½ 2 2 × 3 3 26 14 6 2 5
9 Чехословаччина Чехословаччина 1 2 2 × ½ 3 24½ 12 5 2 6
10 НДР НДР 1 1 2 2 × 2 3 24½ 11 4 3 6
11 Польща Польща 0 1 2 1 2 2 × 3 23 9 3 3 7
12 Данія Данія 0 1 2 2 1 1 1 × 21 10 4 2 7
13 Канада Канада 2 2 0 1 1 1 1 × 19 4 1 2 10
14 Філіппіни Філіппіни 0 0 ½ 2 ½ 1 ½ × 13½ 1 0 1 12

Фінал В[ред.ред. код]

У фіналі В головну роль відіграли невдахи півфіналів — команди Голандії та Англії. Доля першого місця вирішувалася в останньому турі, в якому голандці виграли в австрійців, а англійці програли швейцарцям.

Місце Команда 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 Очки КО КПер КНіч КПор
15 Нідерланди Нідерланди × 3 2 2 2 33½ 21 9 3 1
16 Англія Англія 1 × 2 2 3 3 3 3 33 20 9 2 2
17 Австрія Австрія 2 × ½ 3 2 3 3 2 3 2 3 3 30½ 18 7 4 2
18 Ізраїль Ізраїль 2 2 × 2 2 2 2 2 2 3 30 18 5 8 0
19 Іспанія Іспанія 2 1 2 × 2 3 2 3 3 28½ 16 6 4 3
20 Куба Куба ½ 2 2 × 1 ½ 2 3 2 3 27 14 5 4 4
21 Швейцарія Швейцарія 2 1 2 3 × 1 3 2 4 2 27 12 4 4 5
22 Ісландія Ісландія 1 2 1 × 2 2 3 2 26 12 4 4 5
23 Фінляндія Фінляндія ½ 2 2 × 2 1 24½ 11 4 3 6
24 Швеція Швеція 1 2 2 ½ 3 2 × 1 3 2 22½ 8 2 4 7
25 Бразилія Бразилія ½ 1 1 2 ½ 1 2 2 3 × 2 21½ 10 3 4 6
26 Бельгія Бельгія ½ 1 2 2 1 1 2 1 × 1 20½ 9 3 3 7
27 Монголія Монголія ½ 1 1 2 0 3 1 3 × 20 7 3 1 9
28 Шотландія Шотландія 1 1 1 1 2 2 ½ 2 2 × 19½ 6 1 4 8


Фінал С[ред.ред. код]

У фіналі С успіху досягла команда Австралії, яка вдруге виступала в олімпійському турнірі. В команді відзначився молодий Т. Шоу: він виграв 10 партій підряд, з них 9 — у фіналі і в підсумку показав результат (+11—2=2).

Місце Команда 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 Очки КО КПер КНіч КПор
29 Австралія Австралія × 3 2 3 4 3 38 21 10 1 2
30 Норвегія Норвегія 1 × 2 2 2 3 4 4 1 3 4 2 4 4 36 18 7 4 2
31 Італія Італія 2 2 × 3 2 3 2 4 3 31½ 18 7 4 2
32 Венесуела Венесуела 2 × 1 1 2 4 3 2 3 3 30 17 7 3 3
33 Туреччина Туреччина 2 × 2 2 1 29½ 15 6 3 4
34 Греція Греція ½ 1 1 2 × 1 3 3 4 3 28½ 15 7 1 5
35 Португалія Португалія ½ 0 2 3 3 × 1 2 3 3 27½ 16 7 2 4
36 ПАР ПАР 0 3 2 ½ 3 × 4 2 3 1 27½ 14 6 2 5
37 Туніс Туніс 1 3 1 2 0 × 3 2 26 16 7 2 4
38 Ірландія Ірландія ½ 1 0 3 1 2 1 × 2 2 3 21 9 3 3 7
39 Люксембург Люксембург ½ 0 2 1 2 2 × 2 20½ 8 2 4 7
40 Пуерто-Рико Пуерто-Рико 0 2 2 ½ 1 1 1 2 2 × 2 2 19½ 8 1 6 6
41 Марокко Марокко 1 0 0 1 ½ 0 1 3 2 2 × 16 6 2 2 9
42 Монако Монако ½ 0 1 1 ½ 1 ½ ½ 1 2 × 12½ 1 0 1 12


Фінал D[ред.ред. код]

Молода команда Сінгапуру у фіналі D виявила характер і здобула переконливу перемогу.

Місце Команда 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 Очки КО КПер КНіч КПор
43 Сингапур Сингапур × 2 3 4 4 4 3 4 4 32 17 8 1 1
44 Франція Франція × 3 3 4 4 30 16 8 0 2
45 Парагвай Парагвай 2 × 2 3 3 4 27½ 16 7 2 1
46 Мексика Мексика 1 × 2 3 23½ 13 6 1 3
47 Домініканська Республіка Домініканська Республіка 0 1 × 3 3 4 23½ 12 6 0 4
48 Гонконг Гонконг ½ 2 1 × 3 2 4 22½ 12 5 2 3
49 Коста-Рика Коста-Рика 0 ½ 1 2 1 ½ × 2 3 2 14½ 7 2 3 5
50 Ліван Ліван 0 ½ ½ ½ 1 × 3 13½ 6 3 0 7
51 Кіпр Кіпр 1 1 1 ½ 2 × ½ 13 3 1 1 8
52 Американські Віргінські острови Американські Віргінські острови 0 0 0 1 ½ 2 1 1 × 2 11 4 1 2 7
53 Андорра Андорра 0 0 ½ ½ 0 0 2 2 × 9 4 1 2 7


Закриття[ред.ред. код]

Ввечері 7 листопада, у Лугано відбулося урочисте закриття XVIII Олімпіади. Президент ФІДЕ Ф. Рогард під оплески присутніх вручив перехідний Кубок ФІДЕ капітану команди СРСР Геллеру. Золоті, срібні і бронзові медалі було вручено шахістам СРСР, Югославії і Болгарії. Пам'ятними дипломами відзначено переможців решти фіналів — команди Голандії, Австралії і Сінгапуру.

Джерела[ред.ред. код]

  • Святослав Ю. Р. З історії шахових олімпіад. — Київ: Здоров'я, 1983. — 240 с.
  • OlimpBase