Ізба (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ізба — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Ізба може означати:
- Ізба — слово у праслов'янській мові яке функціонувало поряд з кількома назвами житла, — серед яких слово германського походження jьstЪba «ізба; ярусне приміщення, яке опалюється».[1] Старословянське і діалектне ізба, або істопка огрівана кімната у домі.[2] Слово Ізба, істьба запозичене з германських мов і означало теплу будівлю.[3] Детальніше див. етимологію в статті: Хата.
- Ізба в лексемах урядових установ:
- З'їжджа ізба, інакше приказна — урядові установи російських воєвод.[4]
- Ізба гмінна — в 1577 році у Львові була створена Ізба гмінная — особлива представницька установа (сорока чоловік, квадраґінтовірата), але членів у ній бувало звичайно від 24 до 15 —порівну від міщан і ремісників, а на чолі ґминной избы стояв регент, або маршал.[5] Вона збиралась, з відома ради, чотири рази на рік на ординарні сесії, які через це називались квартальними.[5] Бували сесії і екстраординарні. Изба вирішувала питання, запропоновані радою, і представляла ряд пропозицій (адцитаментів) стосовно необхідних, на її думку, мір, скарг на дії ради і таке інше.[5]
- Посольська ізба — нижня палата сейму Королівства Польського.
- Ізба (рос. Изба) — назва дерев'яного будинку в сільській місцевості Росії.
- У болгарській мові «изба» — це землянка, погріб, у сербській — погріб, польське izba означає «кімнату, палату».[6]
- ↑ Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: підручник. Київ: Академія, 2008. ISBN 978-966-580-262-4 (стор.: 166)
- ↑ IX. КУЛЬТУРА. 1. Загальна характеристика. Складники культури // [Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 2. — С. 694-708.] Доступ
- ↑ Розділ II. Слов'янські культурні джерела. §1. Слов'яни на території України // [Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 22-55.] Доступ
- ↑ Дем'ян Многогрішний ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ, дані від великого государя, всеросійського царя, Запорозькому війську і всьому народові малоросійському при постановленні Дем'яна Ігнатовича Многогрішного, гетьмана. Доступ
- ↑ а б в Розділ I. Загальні відомості про Маґдебургзьке право Маґдебургзьке право в Польщі, Литві, Правобережній та Лівобережній Україні // [Делімарський Р. Маґдебургзьке право у Києві. — К., 1996. — С. 18-31.] Доступ
- ↑ Семеног Олена Миколаївна. Монографія: КОНЦЕПТОСФЕРА ОСВІТА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ ДИСКУРСАХ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД. Наукове видання — Суми: СумДПУ, 2019 (стор.: 109) Доступ