Ікіґай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ікігаї)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма
«Ікіґай» пояснюють як поєднання: того, що людина любить, з тим, що вона добре вміє, за що платять, і чого потребує світ.

Ікіґай (яп. 生 き 甲 斐, «сенс життя»)[1] — японське поняття, що означає відчуття власного призначення в житті. Ікіґай може являти собою хобі, професію або сім'ю[2].

Поняття «сенс життя» з'явилося в європейській екзистенціальної психології тільки в XIX столітті (у К'єркегора), а термін «Ікіґай» присутній у японській мові принаймні з XIV століття[3]. Дослідники пов'язують «Ікіґай» з поняттям «здорової пристрасті» в позитивній психології[2]. Вивчення факторів, що впливають на наявність Ікіґая на двох групах людей віком від 65 років, що живуть в сільській місцевості Нііґати та передмісті в Сайтамі, показало, що Ікіґай мають приблизно однаковий відсоток як селян, так і городян, однак якщо в Ніїгаті Ікіґай пов'язаний з наявністю сім'ї, то в Сайтамі виявлено високу кореляцію у наявності Ікіґай з приналежністю до деяких поколінь, а також (у чоловіків) — з досвідом госпіталізації[4]. Інше японське дослідження, присвячене гендерним відмінностям у факторах, асоційованих з наявністю Ікіґая, підтвердило їх існування: у жінок значущими факторами виявилися шлюб і задоволеність історією свого життя, а у чоловіків — здоров'я, розмір доходів і житла. Особи обох статей статистично частіше мали Ікіґай, якщо робота дозволяла їм покращувати своє життя[5].

Ймовірний вплив наявності Ікіґая на функціонування префронтальної кори головного мозку[6]. Його присутність статистично достовірно корелює з нижчим рівнем стресу, а також з відчуттям себе здоровим[6]. У кількох дослідженнях було з'ясовано, що серед тих, хто не має Ікіґая, частіше трапляються серцево-судинні захворювання, однак кореляції з появою злоякісних пухлин виявлено не було[7][8]. Наявність Ікіґая веде до збалансування секреції таких нейромедіаторів, як дофамін, норадреналін, серотонін і β-ендорфін[6]. Крім цього, існують дослідження, що демонструють, що відчуття призначення (мети) у житті негативно корелює з необхідністю соціальної бажаності, схвалення оточення і тривожності[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • 生 き が い / い き - が い 〔- が ひ〕 【生 き ▽ 甲 × 斐】. デ ジ タ ル 大 辞 泉. Процитовано 4 червня 2015.
  • Christopher Peterson (17 вересня 2008). Ikigai and Mortality. Psychology Today. Процитовано 4 червня 2015.
  • Т. Гото [ja], К. Камада. 太平 記. — 日本 古典 文学大系. — Іванами сетен, 1960.
  • Akihiro Hasegawa, Yoshinori Fujiwara, Tanji Hoshi, Shoji Shinkai. Regional differences in ikigai (reason (s) for living) in elderly people. Relationship between ikigai and family structure, physiological situation and functional capacity // Japanese Journal of Geriatrics. — 2003. — 第40 巻, 第4数. — DOI:10.3143/geriatrics.40.390. Архівовано з джерела 13 липня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
  • Kokoro Shirai, Hiroyasu Iso, Hideki Fukuda, Yasuhiro Toyoda, Toshio Takatorige, and Kozo Tatara. Factors associated with "Ikigai" among members of a public temporary employment agency for seniors (Silver Human Resources Centre) in Japan; gender differences // Health and Quality of Life Outcomes. — 2006. — Vol. 4, no. 12. — DOI:10.1186/1477-7525-4-12.
  • Riichiro Ishida. Decreasing Anxiety in Stutterers through the Association between “Purpose in Life/Ikigai” and Emotions // Global Journal of Health Science. — 2012. — Vol. 4, no. 5. — DOI:10.5539/gjhs.v4n5p120. Архівовано з джерела 27 липня 2019. Процитовано 14 липня 2015.
  • Sone T., Nakaya N., Ohmori K., Shimazu T., Higashiguchi M., Kakizaki M., Kikuchi N., Kuriyama S., Tsuji I. Sense of life worth living (ikigai) and mortality in Japan: Ohsaki Study // Psychosomatic Medicine. — 2008. — Vol. 70, no. 6. — DOI:10.1097/PSY.0b013e31817e7e64. — PMID 18596247 .
  • Tanno K., Sakata K., Ohsawa M., Onoda T., Itai K., Yaegashi Y., Tamakoshi A.; JACC Study Group. Associations of ikigai as a positive psychological factor with all-cause mortality and cause-specific mortality among middle-aged and elderly Japanese people: findings from the Japan Collaborative Cohort Study. // Journal of Psychosomatic Research. — 2009. — Vol. 67, no. 1. — DOI:10.1016/j.jpsychores.2008.10.018. — PMID 19539820 .

Посилання[ред. | ред. код]