Абу Каліджар

Абу Каліджар
Ім'я при народженні	بو كاليجار
Народився	1010 Басра, Ірак
Помер	жовтень 1048 Ахваз, Іран
Національність	перс
Титул	шахіншах
Посада	емір Фарса
Термін	1024—1048 роки
Попередник	Султан аль-Даула
Наступник	Абу Мансур Фулад Сутун
Конфесія	шиїзм
Рід	Буїди
Батько	Султан аль-Даула
Діти	5 синів і 1 донька
Медіафайли у Вікісховищі

Абу Каліджар (Калігар) (*1010—1048) — емір Фарсу в 1024—1048 роках, Кермана у 1028—1048 роках та Іраку в 1044—1048 роках, шахиншах у 1037—1048 роках. Тронне ім'я Імад-ад-Дін («Стовп віри»). Повне ім'я — Абу Каліджар Імад ад-Дін Марзубан бен султан аль-Даула Абу Шуя.

Життєпис

Походив з династії Буїдів. Старший син аміра аль-умара Султана аль-Даули. Втім його батько лише правив Фарсом та Іраком. Останній також було втрачено у 1021 році. Народився у 1010 році в Ширазі або Багдаді. Отримав спочатку ім'я Марзубан, згодом додав до нього Абу Каліджар.

У 1024 році після смерті Султана аль-даули успадкував трон у Фарсі, проте йому вже не підпорядковувався Ісфаган. Абу Каліджар узяв тронне ім'я Імад ад-Дін. Перші декілька років керував під орудою євнуха Сандала, у якого навчився управління державою. З 1027 році став володарювати самостійно. Головною метою обрав відновлення єдиної держави буїдів.

У 1028 році рушив проти свого стрийка Кавама аль-Даули, еміра Кермана, якому було завдано рішучої поразки. Абу Каліджар приєднав це важливе володіння до Фарсу. У 1029 році затвердився у Басрі. У 1030 році завдав рішучої поразки флоту іншого стрийка Джалала аль-Даули, еміра Іраку. Слідом за цим військо Абу Каліджара на чолі із візиром Бахрамом ібн Мафінном захопило провінцію Хузістан. Столицю було перенесено з Ширазу та Ахвазу.

З 1031 року почалися військові сутички з Державою Газневідів. Війська останніх у 1033 році захопили провінцію Керман, але вже у 1034 році вдалося повернути її під владу Абу Каліджара. Проте бойові дій на прикордонні тривали увесь час володарювання.

Разом з тим Абу Каліджар намагався відновити владу свого роду над Іраком. 1032 року він завдав поразки Джала аль-Даулі, домігшись виключення того з хутби. Проте у 1033 році Абу Каліджар зазнав поразки й втратив Басру. У 1037 році війська Фарса рушили до Багдаду, проте захопити йому не вдалося. Натомість емір Джала аль-Даула визнав Абу Каліджара старшим еміром, а той прийняв титул шахіншаха. Втім невдовзі зазнав поразки від союзників Джалала аль-Даули — держави Хамданідів та арабського племені Бану Асад. У 1039 році було відновлено владу Абу Каліджара над Басрою. У 1041—1042 роках придушено повстання у Північному Омані.

У 1043 році завдано поразки війську Сельджуків у Кермані. У 1044 році після смерті Джалала аль-даули зумів захопити Багдад та Ірак, де від халіфа аль-Каїма отримав почесний титул аміра аль-умара. Невдовзі розширив свою владу на Західну Персію. Водночас намагався втрутитися у справи держави Какуїдів (зі столицею в Ісфаганів), проте останні визнали зверхність Держави Сельджуків. У 1045 році почав готуватися до війни з Сельджуками, проте у 1046 році скасував похід через масовий мор коней.

У 1047 році уклав мирний договір з сельджуцьким володарем Тогрул-беком. У 1048 році до провінції Керман вдерлися війська Сельджуків, на бік яких перейшов місцевий валі (намісник). Абу Каліджар почав збирати військо та союзників, щоб виступити проти супротивника. Проте в цей час помер у жовтні або листопаді того ж року. В Фарсі йому спадкував син Абу Мансур Фулад Сутун, а в Іраку — Аль-Малік аль-Рахім.

Родина

• Абу Алі Фанна Хосров (д/н—1094)
• Абу Мансур Фулад Сутун (д/н—1062), емір Фарса у 1048—1062 роках
• Аль-Малік аль-Рахім (д/н—1058/1059), емір Іраку в 1048—1055 роках
• Абу Саад Хосров Шах (д/н—1054). емір Фарсу у 1049—1054 роках
• Абуль-Музаффар Бахрам
• Камрава

Джерела

• Bosworth, C. E. (1975). «Iran under the Buyids». In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 250—305. ISBN 0-521-20093-8.