Авіґдор Гамеїрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авіґдор Гамеїрі
אביגדור המאירי
Ім'я при народженніАвіґдор Менахем Фойерштейн
Народився5 вересня (16 вересня) 1890(18900916)
Давідгаза, Австро-Угорщина
Помер3 квітня 1970
Ізраїль
ПохованняЦвинтар Кір'ят-Шауль[en], Тель-Авів
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Ізраїль Ізраїль
Діяльністьпоет, письменник, драматург, журналіст, перекладач
Мова творівіврит
УчасникПерша світова війна
НагородиПремія Бялика (1936)
Премія Нордау (1946)[1]
Премія Рамат-Гана[he] (1958)
Премія Ізраїлю (1968)

CMNS: Авіґдор Гамеїрі у Вікісховищі

Авіґдор Гамеїрі (івр. אביגדור המאירי‎, уродж. Авіґдор Менахем Фойерштейн; нар. 5 вересня (16 вересня) 1890(18900916), Давідгаза, Австро-Угорщина — пом. 3 квітня 1970, Ізраїль) — ізраїльський поет, прозаїк і журналіст, перекладач, один із перших представників модернізму в івритській літературі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині Гадаси та Цві Меїра Фойерштейнів. З ранніх років виховувався у родині діда Давіда Рошовського, заможнього землевласника. Отримав традиційну освіту що включала вивчення івриту та Танаху. Продовжив навчання у хедері та єшивах в Гайдубесермені та Пресбурзі. У 1905 році вступив до гімназії при реформістському бейт-мідраші в Будапешті. У 1907 році у краковському журналі «Га-Міцпе» було опубліковано його перший вірш на івриті «Бен га-атід» (івр. בן עתיד‎, «Син майбутнього»). Вірші Фойерштейна друкувались в одеському журналі «Га-Шилоах», варшавському «Га-Цфіра», а в 1912 році побачила світ його перша поетична збірка .

Від початку Першої світової війни пійшов добровольцем до угорської армії. Отримав офіцерське звання,воював на фронті у Галіції де наприкінці 1916 року потрапив до полону та був ув'язнений у Сибіру. Після Жовтневого перевороту 1917 року був звільнений, переїхав до України, оселився спочатку в Києві, а з 1919 року в Одесі де приєднався до кола єврейських письменників.

Після окупації більшовицькими військами півдня України в 1921 році разом з дружиною та групою єврейських письменників емігрував до Палестини. Оселився у Тель-Авів та приєднався до команди газети «Га-Арец». В 1921 — 1924 роках був редактором журналу «Лев хадаш» (івр. לב חדש‎) де публіковав гострі критичні статті; пізніше редагував подібний журнал «Га-Махар» (івр. המחר‎). У 1921 році в журналі «Лев хадаш» опублікував статтю «Відкритий лист до Верховного комісара» адресовану Герберту Семюелю що піддавала різкій критиці арабо-єврейські зіткнення 1921 року[en]. Наклад журналу було конфісковано, а Фойерштейна притягнуто до суду за звинуваченням у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та образі арабського народу[2].

У жовтні 1922 року змінив прізвище на Гамеїрі на честь свого далекого предка видатного рабина Менахема Гамеїрі[en].

Творчість

[ред. | ред. код]

Перший івритомовний звуковий фільм, створений у 1933-35 роках, був заснований романі Гамеїрі «Зот гі Га-Арец» (івр. זאת היא הארץ‎, «Це вона — Земля»). Фільм розповідає про п'ятдесят років поселенського руху в Ізраїлі, починаючи з діяльності «БІЛУ»[en].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. פרסים לספרות ואמנות // Аль га-мішмар[en]. — 29 листопада 1946. — № 1011. — С. 4. (івр.)
  2. "משפט "לב חדש // Доар гайом[he]. — 13 грудня 1921. — № 50. — С. 3. (івр.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]