Авґуста Єлизавета Вюртемберзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авґуста Єлизавета Вюртемберзька
нім. Auguste Elisabeth von Württemberg
Портрет пензля Й. Ґ. Тішбейна, 1754
Ім'я при народженніАвґуста Єлизавета Марія Луїза
Народилася30 жовтня 1734(1734-10-30)
Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Померла4 червня 1787(1787-06-04) (52 роки)
Горнберг, Ортенау, Фрайбург, Баден-Вюртемберг
·інсульт
Похованнязамкова каплиця Людвігсбурга
КраїнаНімеччина
Діяльністьаристократка
Знання мовнімецька
Титулкнягиня Турн-унд-Таксіс
Термін17731776
ПопередникМарія Генрієтта Фюрстенберг-Штюхлінгенська
НаступникТереза Мекленбург-Стреліцька
Конфесіялютеранство
РідВюртемберзький дім, Турн-унд-Таксіси
БатькоКарл Александр Вюртемберзький
МатиМарія Августа Турн-унд-Таксіс
Брати, сестриЛюдвіг Ойген (герцог Вюртембергу), Фрідріх II Ойген (герцог Вюртембергу) і Карл Ойген (герцог Вюртембергу)
У шлюбі зКарл Ансельм Турн-унд-Таксіс
ДітиМарія Терезія, Софія Фредеріка, Франц Йоганн, Генріка Кароліна, Александр Карл, Фредеріка Доротея, Карл Александр, Фрідріх Йоганн

Авґуста Єлизавета Вюртемберзька (нім. Auguste Elisabeth von Württemberg, 30 жовтня 1734 — 4 червня 1787) — вюртемберзька принцеса з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртембергу Карла Александра та принцеси Турн-унд-Таксіс Марії Августи, дружина 4-го князя Турн-унд-Таксіс Карла Ансельма. Після численних спроб вбивства чоловіка була ув'язнена, за погодженням родини, у замку Горнберг, де провела останні роки життя.

Біографія

[ред. | ред. код]

Авґуста Єлизавета народилася 30 жовтня 1734 року у Штутгарті, новій столиці Вюртемберзького герцогства, з'явившись на світ практично на річницю вцарювання батька, герцога Карла Александра. Матір походила із князівського роду Турн-унд-Таксісів. Августа Єлизавета була наймолодшою дитиною в сім'ї та мала трьох старших братівː Карла Ойгена, Людвіга Ойгена та Фрідріха Ойгена.

Коли дівчинці було 2 роки, батько раптово помер. Матір стала регенткою при малолітньому Карлові Ойгені. До висилки Марії Августи у Геппінгенський замок у 1750 році, Авґуста Єлизавета жила разом з нею. Після цього її було відправлено до монастиря урсулінок у Мец.

Портрет пензля невідомого майстра

У 1752 році існував проєкт її шлюбу із принцом де Бурбон-Конде, оскільки Карл Ойген прагнув переорієнтувати зовнішню політику Вюртемберга на Францію. Однак, заручини не відбулися. У травні 1753 принц узяв шлюб із Шарлоттою де Роган. Аби все ж таки скоротити витрати на сестру, Карл Ойген домовився про її шлюб із кузеном з боку матері, Карлом Ансельмом Турн-унд̠-Таксіс. Весілля відбулося 3 вересня 1753-го у Штутгарті. Нареченій було 18 років, нареченому виповнилося 20. У пари народилося восьмеро дітейː

  • Марія Терезія (1757—1776) — дружина князя Крафта Ернста цу Еттінген-Еттінгена та Еттінген-Валлерштайна, мали єдину доньку;
  • Софія Фредеріка (1758—1800) — була тричі одруженою, мала сина від першого шлюбу;
  • Франц Йоганн (1759—1760) — прожив 3 місяці;
  • Генріка Кароліна (1762—1784) — дружина князя Йоганна Алоїза II Еттінген-Еттінгенського та Еттінген-Шпільберзького, мали єдиного сина, що прожив 2 роки;
  • Александр Карл (19—21 квітня 1763) — прожив 2 дні;
  • Фредеріка Доротея (11 вересня—10 листопада 1764) —прожила 2 місяці;
  • Карл Александр (1770—1827) — 5-й князь Турн-унд-Таксіс, був одруженим із принцесою Мекленбург-Стреліцькою Терезою, мав семеро дітей;
  • Фрідріх Йоганн (1772—1805) — одруженим не був, дітей не мав.
Замок Хорнберг

Усі діти подружжя народилися у Регенсбурзі.

У 1773 році чоловік Августи успадкував титул князя Турн-унд-Таксіс. У січні 1776 року після її численних спроб самогубства та замахів на життя чоловіка, подружжя було розділене. Карл Ансельм ув'язнив Августу у замку Трудгенгофен у Дішингені. У тому ж році було оформлене розлучення. Брат після цього перевів Августу до замку Горнберг у горах Шварцвальду. Останні роки вона провела там практично ізольованою від зовнішнього світу.

Померла 4 червня 1787 року від інсульту.[1] Похована у замковій каплиці Людвігсбурга.[2]

Титули

[ред. | ред. код]
  • 30 жовтня 1734—3 вересня 1753 — Її Герцогська Світлість Герцогиня Авґуста Вюртемберзька;
  • 3 вересня 1753—17 березня 1773 — Її Герцогська Світлість Спадкоємна Принцеса Турн-унд-Таксіс;
  • 17 березня 1773–1776 — Її Герцогська Світлість Принцеса Турн-унд-Таксіс;
  • 1776–4 червня 1787 — Її Герцогська Світлість Принцеса Турн-унд-Таксіс, Герцогиня Вюртемберзька.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ебергард III
 
Анна Катерина Зальм-Кірбурзька
 
Альбрехт II Бранденбург-Ансбахський
 
Софія Маргарита Еттінген-Еттінгенська
 
Євген Александр Франц Турн-унд-Таксіс
 
Анна Адельгейда Фюрстенберг-Гайліґенберзька
 
Фердінанд Август Саганський
 
Марія Анна Баден-Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Карл Вюртемберг-Вінненталь
 
 
 
 
 
Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбахська
 
 
 
 
 
Ансельм Франц Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
Марія Людовіка з Лобковіц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Александр
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Августа Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Авґуста Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Світова історія [1] [Архівовано 4 січня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Замкова каплиця Людвігсбурга [2] [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press: Das Haus Württemberg — Ein Biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4.
  • Wolfgang Behringer: Thurn und Taxis. Die Geschichte ihrer Post und ihrer Unternehmen. Piper, München u. a. 1990 ISBN 3-492-03336-9.
  • Max Piendl: Das fürstliche Haus Thurn und Taxis. Zur Geschichte des Hauses und der Thurn und Taxis-Post. Pustet, Regensburg 1980, ISBN 3-7917-0678-0.
  • Ansgar Barth: Das Schloß Hornberg. In: Burgen und Schlösser in Mittelbaden/Historischer Verein für Mittelbaden. Hrsg.: Hugo Schneider, Offenburg 1984, стор. 425—433
  • Wilson, Peter H. «Women and Imperial Politics: The Württemberg Consorts 1674—1757» in Queenship in Europe 1660—1815: The Role of the Consort. Clarissa Campbell Orr. Cambridge University Press. 2004. ISBN 0-521-81422-7.
  • Detlev Schwennicke, Europaische Stammtafeln, New Series, Vol. I/2, Tafel 259.
  • Europäische Stammtafeln, Band I, Frank Baron Freytag von Loringhoven, 1975, Isenburg, W. K. Prinz von. стор. 77

Посилання

[ред. | ред. код]