Акастівський гнейс
Акастівський гнейс — тоналітовий гнейс у кратоні Слейв на Північно-західних територіях, Канада. Основна маса породи відслонена на острові приблизно за 300 кілометрів від Єллоунайфа. Порода з цього відслонення зазнала метаморфізму від 3,58 до 4,031 мільярда років тому, і є найстарішим відомим неушкодженим фрагментом кори на Землі[1].
Вперше описаний 1989 року, гнейс отримав свою назву від річки Акаста[de], що протікає неподалік, на схід від Великого Ведмежого озера. Акастівське відслонення розташоване у віддаленій місцевості, на території проживання народу Тлічо. Це — найстаріша відома відслонена гірська порода у світі.
Метаморфічна гірська порода, відкрита у відслоненні, початково була гранітоїдом, який сформувався 4,2 мільярда років тому — вік визначено на основі радіоізотопного датування кристалів циркону як 4.2 Ga[2]. Акастівський гнейс є важливим для висвітлення ранньої історії континентальної земної кори. Акастівський гнейс утворився в неофіційний період басейнових груп у Гадейський еон, що передував Архею.
2008 року з'явилося повідомлення про те, що вік відслоненої гірської породи в поясі зеленкуватих порід Нуввуаґіттук на східних берегах Гудзонової затоки, 40 кілометрів на південь від Інукджуака, Квебек, Канада, становить 4,28 мільярда років, а отже, вона є старшою за акастівський гнейс[3]. Проте використаний метод датування не включав такого ж радіоізотопного датування кристалів циркону, а тому спірним залишається питання, чи визначена дата справді відповідає даті утворення самої породи, а чи вона стосується радше залишкової ізотопної сигнатури старішої речовини, яка розплавилась, щоб сформувати пізнішу скельну породу[4].
Мафічні скельні породи з поясу зеленкуватих порід Нуввуаґіттук мають визначені ізотопні композиції, які можуть походити лише з Гадейської ери (тобто мають понад 4 мільярди років), а повне ізотопне дослідження всіх літологій цього поясу зеленкуватих порід свідчить про те, що вони утворились близько 4,4 мільярда років тому[5].
- 2003 року команда зі Смітсонівського інституту видобула чотиритонний валун акастівського гнейсу, щоб розмістити його для показу зовні Національного музею американських індіанців у Вашингтоні. Інший екземпляр виставлено в Музеї геології Університету Бразилії.
- У 2006 році Пітер Скіннер та Берт Серво пожертвували невеличкий зразок цієї породи проєктові Six String Nation. Частину цього матеріалу вбудували в перший лад Вояджера[6] — гітари, яка перебувала в самому серці цього проєкту.
- ↑ Bowring, S.A., and Williams, I.S., 1999. Priscoan (4.00–4.03 Ga) orthogneisses from northwestern Canada. Contributions to Mineralogy and Petrology, v. 134, 3–16 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 березень 2017. Процитовано 16 травень 2018.
- ↑ Iizuka, Tsuyoshi; Komiya, Tsuyoshi; Ueno, Yuichiro; Katayama, Ikuo; Uehara, Yosuke; Maruyama, Shigenori; Hirata, Takafumi; Johnson, Simon P.; Dunkley, Daniel J. (1 березня 2007). Geology and zircon geochronology of the Acasta Gneiss Complex, northwestern Canada: New constraints on its tectonothermal history. Precambrian Research. 153 (3–4): 179—208. doi:10.1016/j.precamres.2006.11.017. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 16 травня 2018.
- ↑ World's oldest rocks found in Quebec. The Gazette. 25 вересня 2008. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 25 вересня 2008.
- ↑ Discovery of world's oldest rocks challenged, New Scientist, 26 September 2008. Архів оригіналу за 21 липень 2015. Процитовано 16 травень 2018.
- ↑ O’Neil, Jonathan; Carlson, Richard W.; Paquette, Jean-Louis; Francis, Don (1 листопада 2012). Formation age and metamorphic history of the Nuvvuagittuq Greenstone Belt. Precambrian Research. 220—221: 23—44. doi:10.1016/j.precamres.2012.07.009. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 16 травня 2018.
- ↑ Jowi., Taylor, (2009). Six string nation : 64 pieces, 6 strings, 1 Canada, 1 guitar. Vancouver: Douglas & McIntyre. ISBN 9781553653936. OCLC 302060380.
- Stern, R.A., Bleeker, W., 1998. Age of the world's oldest rocks refined using Canada's SHRIMP. the Acasta gneiss complex, Northwest Territories, Canada. Geoscience Canada, v. 25, pp. 27–31
65°09′59.91″ пн. ш. 115°34′54″ зх. д. / 65.1666417° пн. ш. 115.58167° зх. д.