Алп-Арслан (султан Алеппо)
Алп-Арслан | |
---|---|
Народився | 1097 Алеппо, Сирія |
Помер | не раніше 1114 і не пізніше 1115 |
Національність | тюрки |
Діяльність | правитель |
Титул | султан Алеппо |
Термін | 1113—1114 роки |
Попередник | Радван |
Наступник | Султан-шах |
Конфесія | сунізм |
Рід | Сельджуки |
Батько | Радван |
Брати, сестри | Malek Shahd[1] і Султан-шах[1] |
Алп-Арслан (*1097 — 1114) — 3-й султан Алеппо і Сирії в 1113—1114 роках. Ім'я перекладається як «Звитяжний лев». Повне ім'я Тадж аль-Даула Алп-Арслан аль-Ахрас бен Радван.
Походив з династії Сельджукидів. Старший син Радвана, султана Алеппо, та доньки Яґ'ясіяха, маліка Антіохії. Народився у 1097 році. після смерті батька у 1113 році успадкував трон. З огляду на молодий вік його наставником (атабеком) став євнух Лулу аль-Яя. Втім невдовзі вплив набув начальник міської варти Саїд ібн Будаї.
Під впливом свого родича Мухаммеда I, султана Великих Сельджуків, розпочав гоніння на нізаритів, знищивши їхні громади в Алеппо та стративши очільника секти в Сирії Абу Тахіра. Прийняв посольство Рожера Салернського, регента Антіохійського князівства, погодившись виконувати умови угоди, укладеною ще за батька (сплата щорічної данину у 20 тис. золотих динарів).
Зміцнивши свою владу Алп-Арслан рушив до Дамаску, де 1114 році визнав Тугтегіна правителем цієї області. Натомість той визнав Алп-Арслана султана та своїм сюзереном. Цим формально підтвердилося існування Сирійськогос ултанату. Водночас Тугтегін переконав Алп-Арслана розпочати військові дії проти Антіохії.
По поверненню до Алеппо султан наказав стратити декількох військовиків та сановників, вбачаючи в них зрадників. Лулу аль-Яяя, побоюючись за власну безпеку, влаштував змову проти султана, якого було вбито у вересні 1114 року. Новим султаном став його молодший брат Султан-шах.
- ↑ а б Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- Amin Maalouf, Les Croisades vues par les Arabes, J'ai lu, 1983 (ISBN 978-2-290-11916-7)
- Charles Cawley, " West Asia & North Africa, Chapter 5. Iran and Iraq " [archive], Foundation for Medieval Genealogy, 2006