Очікує на перевірку

Анджей Кендзьор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анджей Кендзьор
Народився7 листопада 1851(1851-11-07)
Топорув, Ґміна Цмоляс, Кольбушовський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер17 січня 1938(1938-01-17) (86 років)
Краків, Польська Республіка
Національністьполяк
Діяльністьполітик
Alma materВіденський університет
ГалузьМіністр громадських робіт
ЗакладНаціональний університет «Львівська політехніка»
Посадапосол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd і member of the Sejm of the Second Polish Republicd
ПартіяПольська народна партія "П'яст"d
Нагороди
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
CMNS: Анджей Кендзьор у Вікісховищі

Анджей Кендзьор (нар. 7 листопада 1851(18511107), Топорув — 17 січня 1938, Краків) — польський політик, міністр, активіст польської народної партії «Пяст», почесний доктор Варшавського технологічного університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 листопада 1851 року в селі Топорув (Гміна Цмоляс Кольбушовського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Закінчив навчання в Тарнові, а також у Віденському технічному університеті. З 1879 р. працював у Національному меліоративному управлінні у Львові. У 1882 році став його керівником, а у 1892 році — директором. Під його керівництвом було розроблено широке науково-технічне співробітництво у галузі проектування водосховищ і каналів, організовувалися дренажні роботи, водні компаній, регулювання річок, будівництво трубопроводів, будівництво водопровідних і каналізаційних систем, боліт, зрошення землі боліт, сучасні закрите та відкрите рибальство[1]. В 1915 році під час війни засипало всі будівельні роботи і дренаж, тому офіс був евакуйований до Відня.

У 1900 році А. Кендзьор став технічним делегатом Національного управління Галицької річкової комісії. У 1911 році він був обраний у Приватизацію Рейхстагу (австрійський парламент Австро-Угорщини)[2].

У 1918 році був обраний президентом польського парламентського рейхстагу, але не прийняв цієї позиції. Наприкінці жовтня 1918 року приєднався до Польської ліквідаційної комісії у Кракові[3]. Ініціював будівництво річкового каналу Вісла-Одра-Дністер. Очолював відділ громадських робіт Польської ліквідаційної комісії у 1918 році.

З 28 червня 1922 року — голова Тимчасового органу самоврядування у Львові.

У 1919—1922 роках, був членом парламенту, а також сенатором у 1922—1927 роках. Він був нагороджений орденом Polonia Restituta із зіркою, а також багато відзнак австрійських, російських і німецьких. У 1925 році Варшавський технологічний університет та університет у Львіві дали йому почесні докторські ступені і почесне членство в національному університеті «Львівська політехніка»[1][4]. Був членом економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук.

Помер Анджей Кендзьор 17 січня 1938 року в Кракові. Був похований у Мелеці[5][6].

Членство

[ред. | ред. код]
  • Редакція журналу «Технічний журнал» у Львові
  • Член Державної сільськогосподарської ради
  • Член Апеляційної ради Австрійського президента Ради міністрів
  • Член економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук

Посади

[ред. | ред. код]
  • З 1879 р. — співробітник Національного меліоративного управління у Львові;
  • 1882 р. — голова Національного меліоративного управління у Львові;
  • 1892 р. — директор Національного меліоративного управління у Львові;
  • 1900—1915 рр. — технічний делегат Національного департаменту до Комісії річки Галичини;
  • У 1911 р. — член Державної ради Австрії;
  • 1918 р. — голова відділу громадських робіт Польської ліквідаційної комісії;
  • 1918 та 1919—1920 рр. — міністр громадських робіт у урядах: Єдржей Морачевський та Леопольд Скальський;
  • 1919—1922 рр. — член законодавчого сейму Республіки Польща;
  • 1922—1927 рр. — сенатор з Львівської округи;
  • З 28 червня 1922 р. — голова Тимчасового департаменту місцевого самоврядування у Львові.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Командирський хрест з зіркою ордена відродження Польщі (1928 р.)[7][8]
  • Командирський Хрест з зіркою ордена Френца Йосифа (1915 р., Австрія)[9][10]
  • 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Варшавського технологічного університету
  • 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Львівської політехніки

Вибрана публікація

[ред. | ред. код]

«Про постійний захист Віслинської долини та її приток від повені» [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ulmer, Andrzej (2000). Doktorzy Honoris Causa Politechniki Warszawskiej (Польска) . Warszawa: Oficyna Wydawnicza Politechniki Warszawskiej. с. s. 22-24.
  2. ↑ Andrzej Kędzior. www.ipsb.nina.gov.pl (пол.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  3. ↑ Rok 1918 we wspomnieniach mężów stanu, polityków i wojskowych (Польска) . Warszawa. 1987. с. s. 32.
  4. ↑ Lista doktorów honoris causa Politechniki Warszawskiej. pw.edu.pl. (Польська) . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  5. ↑ Rossowski, Stanisław (1861-1940) Red (25 січня 1938), Gazeta Lwowska. 1938, nr 18, архів оригіналу за 5 листопада 2021, процитовано 5 листопада 2021
  6. ↑ Pogrzeb śp. A. Kędziora. „Gazeta Lwowska” (Польска) . № №18. 25 січня 1938. с. 3. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  7. ↑ Szarota, Marceli Red (11 листопада 1928), Gazeta Lwowska. 1928, nr 260, Drukarnia Polska we Lwowie, архів оригіналу за 5 листопада 2021, процитовано 5 листопада 2021
  8. ↑ Odznaczenie orderem „Polonia Restituta”. „Gazeta Lwowska” (Польска) . № 260. 11 листопада 1928. с. 8. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  9. ↑ ÖNB-ALEX - Staatshandbuch. alex.onb.ac.at. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  10. ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie (Німецька) . Відень. 1818. с. 163. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Kto był kim w II Rzeczypospolitej, pod red. prof. Jacka. M. Majchrowskiego, Warszawa 1994, wyd I.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анджей_Кендзьор&oldid=37445399