Антанас Жмуйдзінавічус
| Антанас Жмуйдзінавічус | ||||
|---|---|---|---|---|
| Antanas Žmuidzinavičius | ||||
 | ||||
| Народження |
19 жовтня 1876 с. Сейріяй (нині Лаздийського району), Литва | |||
| Смерть | 9 серпня 1966 (89 років) | |||
| Каунас, Литва | ||||
| Поховання | Петрашунський цвинтар | |||
| Національність | литовець | |||
| Країна | Литва | |||
| Жанр | портрет | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роки творчості | 1896[1] — 1966[1]–1966[1] | |||
| У шлюбі з | Марія Жмуйдзінавічєне | |||
| Роботи в колекції | Литовський художній музейd | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
 Антанас Жмуйдзінавічус у Вікісховищі | ||||
Антанас Жмуйдзінавічус (лит. Antanas Žmuidzinavičius, 19 жовтня 1876, с. Сейріяй, нині Лаздийського району, Литва — 9 серпня 1966, Каунас, Литва) — литовський художник, живописець.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в учительській семінарії (1890 — 1894), після закінчення якої працював учителем в школах Польщі. Живопису навчався в приватних школах у Варшаві (1898 — 1901) і в Парижі (1905 — 1906). З 1902 року брав участь у виставках. З 1906 року жив у Вільнюсі, у 1907 році став, разом з М. К. Чюрльонісом, П. Калпокасом, П. Римшою, До. Склерюсом, одним з організаторів першої виставки литовського мистецтва і одним із засновників Литовського мистецького товариства. Був головою товариства до його заборони і скасування у 1934 р.
У 1908 — 1912 роках і пізніше в країнах Західної Європи і США писав картини, влаштовував свої виставки, читав лекції з литовського мистецтва.
У 1919 році влаштувався в Каунасі. Викладав у Художній школі (1926 — 1940), після Другої світової війни в Інституті прикладного та декоративного мистецтва (1944 — 1951; професор з 1947), Політехнічному інституті (1953 — 1957). В 1951 — 1953 викладав у Вільнюській художній академії). Написав книгу спогадів «Палітра і життя» ("Paletė ir gyve"). Похований на Петрашунському кладовищі в Каунасі [2].
Творчість[ред. | ред. код]
Писав переважно пейзажі, пронизані ліризмом і з часткою алегоричності та ідеалізацією природи: «Німан перед грозою» (1912), «Вихованці Німану» (1927), «Дві сосни» (1930), «Ліс - державі» (1948) (всі в Каунаському художньому музеї ім. М. К. Чюрльоніса); цикл картин «Тут буде Каунаське море» (1953 - 1965). Писав також портрети (наприклад, Тадаса Даугірдаса), фігурні композиції, оформляв книги, створював плакати.
Входив до складу комісії разом з Йонасом Басанавічюсом і Тадасом Даугірдасом, що виробила проект литовського прапора, схвалений Радою Литви 19 квітня 1918 року. Найбільш суттєві риси проекту лежать в основі нинішнього Державного прапора Литви. Брав участь також в розробці Державного герба Литви.
Загальна кількість його робіт сягає 2000.
Правнук Антанаса Жмуйдзінавічюса - Ромас Жмуйдзінавічюс. В даний час живе і працює у Вільнюсі.
Музей чортів[ред. | ред. код]
У будинку в Каунасі (споруджений у 1929), в якому жив художник, з 1966 діє меморіальний музей, частину експозиції якого склала зібрана ним колекція масок і витворів малої пластики, що зображають чортів. Нині єдиний відомий «Музей чортів» (лит. Velnių muziejus[en]) розташовується у зведеній в 1982 році у прибудові до Будинку-музею Жмуйдзінавічюса і налічує понад 3000 експонатів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Антанас Жмуйдзінавічюс. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Всесвітній біографічний енциклопедичний словник. - М., 1998..
- Велика Російська енциклопедія. Т. 10. - М., 2008. (Форма імені: Жмуйдзінавічюс, Антанас Йоно.)
- Малюнки [Ізоматеріал]: [репродукції] / художник В. А. Сєров. - Ленінград, 1970 (АУР5192) (Форма імені: Жмуйдінявічус-Жемайтіс, А. І.)
- Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. – Мн., 1998.
Посилання[ред. | ред. код]
- Lietuvos dailės muziejus: A. Žmuidzinavičius
- Trumpa biografija
- Virtuali paroda
- Velnių muziejus [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]
|
