Арнольд фон Бігелебен

Арнольд фон Бігелебен
Arnold Freiherr von Biegeleben
Народився	16 квітня 1883(1883-04-16) Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	11 жовтня 1940(1940-10-11) (57 років) Жуллувіль ·інфаркт міокарда
Поховання	La Cambe German war cemeteryd
Країна	Німецька імперія
Діяльність	офіцер, військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна, Верденська битва, Битва на Соммі, Битва біля Камбре, Друга світова війна і Французька кампанія
Військове звання	Генерал-лейтенант
Батько	Ludwig Maximilian von Biegelebend
Мати	Freiin Therese von Esebeckd
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Медаль «За відвагу» (Гессен) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За Атлантичний вал»

Барон Арнольд Крістіан Рюдігер Йозеф Марія фон Бігелебен (нім. Arnold Christian Rüdiger Joseph Maria Freiherr von Biegeleben; 16 квітня 1883, Дармштадт — 11 жовтня 1940, Жуллувіль, Франція) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

29 березня 1901 року Бігелебен вступив фанен-юнкером в 1-й Великий герцогський гессенський польовий артилерійський полк № 25 прусської армії в Дармштадті. Навесні 1905 року закінчив школу польової артилерії в Ютербозі. З 1906 по 1908 рік Бігелебен був ад'ютантом II дивізії, потім підвищений до полкового ад'ютанта і був призначений на цю посаду 18 серпня 1910 року.

Після початку Першої світової війни Бігелебен воював зі своїм полком на Західному фронті. В 1914 році став командиром батареї, з 1 лютого 1917 року — керівником III загону.

Після Комп'єнського перемир'я, повернення до Німеччини і демобілізації його полку Бігелебен протягом рокубув ад'ютантом Головного командування VI. резервного корпусу на східному кордоні. Потім він був переведений в Тимчасовий рейхсвер і призначений в кінний полк № 6, де служив з 15 червня 1921 року до 31 січня 1925 року на посаді начальника 1-го ескадрону в Пазевальку. Пізніше переведений в штаб 1-ї кавалерійської дивізії у Франкфурті-на-Одері. 1 квітня 1929 року переведений у 15-й (прусський) кінний полк, з 1 жовтня 1931 до 30 квітня 1935 року — командир полку, після чого став командиром Ганноверської кінноти З 1 березня 1938 року — командир 6-ї піхотної дивізії.

На початку Другої світової війни дивізія Бігелебена використовувалася, щоб укріпити західний кордон, в 1940 році дивізія брала участь у Західній кампанії, воювала в Люксембурзі, Бельгії і Франції. Після закінчення кампанії дивізія залишилась у Франції в якості гарнізону.

Бігелебен помер 11 жовтня 1940 від інфаркту.

Звання

• Фанен-юнкер (29 березня 1901)
• Лейтенант (середина серпня 1902)
• Гауптман (капітан) (8 жовтня 1914)
• Майор (1 листопада 1924)
• Генерал-майор (30 квітня 1935)
• Генерал-лейтенант

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (14 вересня 1914)
  • 1-го класу (3 березня 1916)
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (24 листопада 1917)
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (6 жовтня 1939)
  • 1-го класу (30 жовтня 1939)
• Медаль «За Атлантичний вал» (11 березня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (5 серпня 1940)

Література

• Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag. Osnabrück 1993. ISBN 3-7648-2423-9. S. 392—393.
• Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
• Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.