Барбу Ісковеску
Барбу Ісковеску | |
---|---|
рум. Barbu Iscovescu | |
Ім'я при народженні | рум. Baruh Iehuda Iscovescu |
Народився | 24 листопада 1816 Бухарест, Румунія |
Помер | 24 жовтня 1854 (37 років) Стамбул, Османська імперія |
Країна | Волощина |
Діяльність | художник |
Галузь | малярство |
Знання мов | румунська |
Роки активності | 1900[1] — 1999[1] |
Конфесія | юдаїзм |
Автограф | |
Барбу Ісковеску (рум. Barbu Iscovescu; нар. 1816, Бухарест — пом. 1854, Константинополь) — румунський живописець, графік єврейського походження. Учасник Революції 1848 року у Валахії.
Народився в 1816 році в Бухаресті в родині художника Хаїма Іцковича. З дитинства допомагав батькові в його роботі. Коли у нього проявилися художні здібності, вирушив на навчання[2]. У 1835—1842 роках навчався у Відні, потім у Парижі у Ф. Піко та М. Дроллінга[3].
Ще будучи в Парижі, Ісковеску познайомився з багатьма революціонерами-емігрантами з Румунії, зокрема з Даніелем Розенталем і Гіллелем Маноахом. Від своїх знайомих революціонерів він отримав певні інструкції для заснування у Валахії ряду таємних товариств, з метою підняття революційного руху на Балканах. Приїхавши додому напередодні подій 1848 року, брав активну участь у революції. Намалював триколірний прапор революції, який жителі Бухареста несли 11 червня 1848 року[4].
Коли російські війська вступили у Валахію і придушили революційний рух, Ісковеску, разом з багатьма іншими учасниками революційних подій, змушений був покинути батьківщину[2]. Спершу оселився у Брашові, потім переїхав в місто Земун під Белградом, а звідти — до Парижа[5]. Потім разом з багатьма румунськими емігрантами переїхав до Константинополя, де залишався до кінця свого життя. Похований поруч зі своїми товаришами — революціонерами.
Написав багато портретів сучасників — революціонерів[5]. Найбільш відомі з них — портрети Ніколае Ґолеску, Аврама Янку, Симона Балінта, Дімітрія Болінтіняну[4]. Його пензлю належать також портрети волоських господарів Міхайла Хороброго, Матея Басараба, Костантина Маврокордата. Ісковеску відомий також як автор пейзажів.
-
Портрет Костянтина Маврокордата
-
Портрет Симіона Балінта
-
Портрет Аврама Янку
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б Исковеску, Барбу (Иуди) // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ М. Т. Кузьмина Искусство Румынии. 1966.
- ↑ а б Становление национальной классики: Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в 20-70-е гг. XIX в. Наука, 1991. С. 189
- ↑ а б Румыния в лицах. 1996
- M. Schwarzfeld, Jehudah Barbu Iscovescu, в Annuarul Pentru Israeliti, VIII, 118, Бухарест, 1884.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |