Очікує на перевірку

Барбу Ісковеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барбу Ісковеску
рум. Barbu Iscovescu
Ім'я при народженнірум. Baruh Iehuda Iscovescu
Народився24 листопада 1816(1816-11-24)
Бухарест, Румунія
Помер24 жовтня 1854(1854-10-24) (37 років)
Стамбул, Османська імперія
Країна Волощина
Діяльністьхудожник
Галузьмалярство
Знання моврумунська
Роки активності1900[1]1999[1]
Конфесіяюдаїзм
Автограф

Барбу Ісковеску (рум. Barbu Iscovescu; нар. 1816, Бухарест — пом. 1854, Константинополь) — румунський живописець, графік єврейського походження. Учасник Революції 1848 року у Валахії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в 1816 році в Бухаресті в родині художника Хаїма Іцковича. З дитинства допомагав батькові в його роботі. Коли у нього проявилися художні здібності, вирушив на навчання[2]. У 1835—1842 роках навчався у Відні, потім у Парижі у Ф. Піко та М. Дроллінга[3].

Ще будучи в Парижі, Ісковеску познайомився з багатьма революціонерами-емігрантами з Румунії, зокрема з Даніелем Розенталем і Гіллелем Маноахом. Від своїх знайомих революціонерів він отримав певні інструкції для заснування у Валахії ряду таємних товариств, з метою підняття революційного руху на Балканах. Приїхавши додому напередодні подій 1848 року, брав активну участь у революції. Намалював триколірний прапор революції, який жителі Бухареста несли 11 червня 1848 року[4].

Коли російські війська вступили у Валахію і придушили революційний рух, Ісковеску, разом з багатьма іншими учасниками революційних подій, змушений був покинути батьківщину[2]. Спершу оселився у Брашові, потім переїхав в місто Земун під Белградом, а звідти — до Парижа[5]. Потім разом з багатьма румунськими емігрантами переїхав до Константинополя, де залишався до кінця свого життя. Похований поруч зі своїми товаришами — революціонерами.

Творчість

[ред. | ред. код]

Написав багато портретів сучасників — революціонерів[5]. Найбільш відомі з них — портрети Ніколае Ґолеску, Аврама Янку, Симона Балінта, Дімітрія Болінтіняну[4]. Його пензлю належать також портрети волоських господарів Міхайла Хороброго, Матея Басараба, Костантина Маврокордата. Ісковеску відомий також як автор пейзажів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б RKDartists
  2. а б Исковеску, Барбу (Иуди) // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  3. М. Т. Кузьмина Искусство Румынии. 1966.
  4. а б Становление национальной классики: Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в 20-70-е гг. XIX в. Наука, 1991. С. 189
  5. а б Румыния в лицах. 1996

Література

[ред. | ред. код]
  • M. Schwarzfeld, Jehudah Barbu Iscovescu, в Annuarul Pentru Israeliti, VIII, 118, Бухарест, 1884.