Баррі Гарріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баррі Гарріс
англ. Barry Harris
Зображення
Баррі Гарріс під час виступу, 1981
Баррі Гарріс під час виступу, 1981
Основна інформація
Повне ім'я Баррі Дойл Гарріс
Дата народження 15 грудня 1929(1929-12-15)
Місце народження Детройт, Мічиган
Дата смерті 8 грудня 2021(2021-12-08) (91 рік)
Місце смерті Норт-Берген, Гудзон, Нью-Джерсі, США[1]
Причина смерті коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Роки активності 1950-ті—2000-ні
Громадянство США
Професія музикант, композитор, викладач
Інструменти фортепіано
Жанр джаз
Лейбли Argo, Prestige, Riverside
Нагороди
barryharris.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ба́ррі Дойл Га́рріс (англ. Barry Doyle Harris; 15 грудня 1929, Детройт, Мічиган8 грудня 2021) — американський джазовий піаніст, композитор і викладач.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 грудня 1929 року в Детройті, штат Мічиган. Його мати грала на фортепіано в церкві і давала уроки з 4 років. У 1946 році грав в джазовому бенді в любительському шоу. Зазнав сильного впливу Чарлі Паркера, Бада Павелла і Телоніуса Монка.

Грав у штатному гурті в клубі Bluebird в Детройті, де акомпанував Майлзу Девіса, Сонні Стітту, Максу Роучу, Теду Джонсу, Ворделлу Грею та ін. Також грав у клубі Rouge Lounge з Лі Конітцем, Лестером Янгом та ін. З 1956 року займався викладацькою діяльнінстю, сформувавши власну теорію інструкцій бібопу. У 1956 році недовго грав з Максом Роучем. У 1960 році залишив Дейтройт з Кеннонболлом Еддерлі і оселився у Нью-Йорку. У 1958 році випустив свій дебютний альбом Breakin' It Up на лейблі Argo, записаний в складі тріо з басистом Вільямом Остіном і ударником Френком Гантом.

З початку 1960-х очолював власне тріо та квінтет. На початку 1960-х грав з Юсефом Латіфом, Коулменом Гокінсом (1965—69), Чарльзом Макферсоном (1960-ті), Латіфом (1970-ті). Наприкінці 1960-х та 1970-х очолював різні дуети в барах та ресторанах Нью-Йорка. Написав аранжування до шести композицій для струнних для концерту Чарльза Макферсона в Детройті в 1974 році. У 1975 році виступив сольно на джазовому фестивалі у Нью-Йорку. Часто виступав зі степістом Джимом Слайдом.

У 1982 році заснував Культурний центр джазу, школу і концертний зал, де він викладав до його закриття у 1987 році. Він продовжив викладати на майстер-класах, особливо популярних серед молодих музикантів.

Автор композицій: «Luminescence», «Like This!», «Nicaragua», «Even Steven», «Just as Though You Were There», «Nascimento».

Дискографія[ред. | ред. код]

  • Breakin' It Up (Argo, 1958)
  • Barry Harris at the Jazz Workshop (Riverside, 1960)
  • Preminado (Riverside, 1961)
  • Listen to Barry Harris (Riverside, 1961)
  • Newer Than New (Riverside, 1961)
  • Chasin' the Bird (Riverside, 1962)
  • Luminescence! (Prestige, 1967)
  • Bull's Eye! (Prestige, 1968)
  • Magnificent! (Prestige, 1969)

Література[ред. | ред. код]

  • Feather, Leonard; Gitler, Ira. The Biographical Encyclopedia of Jazz — Oxford University Press; 1 ed., 2007. — 744 p. — ISBN 978-0195320008

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Russonello G. Barry Harris, Pianist and Devoted Scholar of Bebop, Dies at 91 / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2021. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. https://www.rtbf.be/culture/musique/detail_le-pianiste-americain-barry-harris-est-decede?id=10894559