Баширов Гумер Баширович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гумер Баширович Баширов
тат. Гомәр Бәшир улы Бәширов
Народився 7 січня 1901(1901-01-07)
Янасалі
Помер 7 травня 1999(1999-05-07) (98 років)
Казань, Росія
Поховання Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Громадянство СРСР СРСР
Місце проживання Q29866993?, Казань[1]
Діяльність
Мова творів татарська
Жанр роман
Magnum opus «Честь» (1948; Сталінська премія, 1951)
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Родичі Sönğätulla Mähdiefd і Möxämmät Mähdiefd
Нагороди

CMNS: Баширов Гумер Баширович у Вікісховищі

Гуме́р Баши́рович Баши́ров (Разін; *7 січня 1901, Янасалі — †1999) — татарський радянський письменник.

Член КПРС з 1928.

Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.

Народився у с. Янасалі (Татарська АРСР).

Перше оповідання «Кров Хашима» (1931) про колективізацію в Татарії. В повісті «Сиваш» відтворено героїчні події громадянської війни в Криму. Патріотичні оповідання періоду німецько-радянської війни увійшли в збірки «Помста» (1942), «Гармоніст» (1943).

Найвизначніший твір — роман «Честь» (1948; Сталінська премія, 1951) присвячений колгоспному селу.

Баширов — перекладач творів Горького і Франка.

Тв.: Укр. перекл. — Честь. Перекл. М. Шумила. К., 1956.

Література[ред. | ред. код]




  1. https://web.archive.org/web/20180125015456/https://gytely.info/kazan