Безбородько Андрій Якович
Андрій Безбородько | ||
| ||
---|---|---|
Народження: |
4 липня 1711 Чернігівський Полк, Гетьманщина | |
Смерть: |
2 березня 1780 (68 років) Стольне, Російська імперія | |
Національність: | українець | |
Підданство: | Гетьманщина | |
Рід: | Безбородьки | |
Батько: | Безбородько Яків Іванович | |
Шлюб: | Забела Євдокія Михайлівнаd | |
Діти: | Олександр, Ілля, Уляна |
Андрій Якович Безбородько (4 липня 1711 — 2 березня 1780, Стольне, Чернігівський полк) — український аристократ, державний діяч Війська Запорозького Городового (Гетьманщини). Генеральний писар (1741, 1751-1762 рр.) за правління гетьмана Кирила Розумовського. Батько російського канцлера Олександра Безбородька.
Рід Безбородько походить від шляхетської родини Ксенжицьких. Перший відомий з них — Дем'ян Ксенжицький — перейшов на козацьку службу за Богдана Хмельницького й воював проти Речі Посполитої. В одній із битв йому відрубали підборіддя, тому й отримав прізвисько Безбородько. Відтоді його нащадки почали носити це прізвище.
Родовідна починається з Якова Івановича Безбородька, значкового товариша з Переяславського полку, який помер близько 1730 року. Він мав двох синів: Андрія і Семена (був березанським сотником та обозним переяславським сотником).
У 1730 році розпочав службу в малоросійській генеральній канцелярії, у вересні 1733 року був призначений старшим військовим канцеляристом.
З 1739 року виконував обов'язки померлого генерального писаря Турковського, у 1741 році став малоросійським генеральним писарем. Його наступником став Василь Туманський.
У 1762 році. вийшов у відставку, маючи звання генерального судді, оселився в с. Стольному, де прожив до глибокої старості, працюючи в господарстві.
Дружина — Євдокія Забіла — донька Михайла Тарасовича Забіли, Генерального судді Війська Запорожського Городового.
Мав доньок та двох синів:
- Олександра (1747—1799) — козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II.
- Іллю (1756—1815) — український шляхтич, генерал-поручик, граф, сенатор Російської імперії, дійсний таємний радник.
- Вакансові уряди [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 124. — 1000 екз.
- Григорович, Н. И. Канцлер князь Безбородко. «Русск. Арх.», 1874 г., кн. I. (рос.)
- Лазаревский, А. Очерки Малороссийских фамилий. «Русск. Арх.», 1875 г., кн. III. (рос.)
- Лазаревский, А. Очерки из быта Малороссии в XVIII в. «Русск. Арх.», 1873 г., кн. III. (рос.)
- Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. M. 1859. (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безбородько Андрій Якович