Берегове право
Берегове́ пра́во (лат. jus litoris, seu litorale, seu naufragii, нім. Strandrecht, фр. droit de naufrage) — у традиційному праві звичай, згідно з яким мешканці або власники узбережжя морів, озер чи річок могли привласнювати собі все, що знаходиться на їхньому березі (бурштин на Балтиці, перли — в Персії, золото — в Африці). Вони також могли привласнювати залишки потерпілих суден, їхні вантажі та, взагалі, все, що хвилі викинули на берег. Іншими словами — право на пограбунок судна, що зазнало аварії.
Історія[ред. | ред. код]
- Берегове право засуджувалося Церквою як грабіжницький звичай. Зокрема, 1124 року папа Климент II видав буллу, в якій називав його гріхом — кривдження того, хто потребує допомоги. Постанови Нантського собору 1127 року і Латеранського собору 1179 року передбачали відлучення тих християн, які практикували берегове право. 1509 року папа Юлій II звернувся до монархів світу заборонити своїм підданим цей звичай.
- Всупереч позиції церкви світська влада середньовічної Європи часто приймала законні акти, які легалізували берегове право, вбачаючи в ньому джерело прибутку. Лише з другої половини ХІІІ ст. — початку XIV ст. в законодавстві Венеції, Франції, Англії та Священної Римської імперії з'явилися перші обмеження на здійснення берегового права, а також положення про обов'язкову допомогу потерпілим і охорону їхнього майна.
- 1663 року Нідерланди остаточно заборонили здійснювати берегове право.
- Курляндсько-російська конвенція 1783 року забороняла берегове право у Курляндії-Семигалії (Стаття 3)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Конвенция о торговле и границах между ее величеством императрицею всероссийскою и его светлостию герцогом и чинами герцогств Курляндского и Семигальского. Санкт-Петербург, 1783. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Hansen, N. Strandrecht und Strandraub – Bemerkungen zu einem Gewohnheitsrecht an den schleswig-holsteinischen Küsten // Kieler Blätter zur Volkskunde 33/2001, S. 51–78.
- Шемшученко, Ю. С. Берегове право [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.