Бернд Пішетсрідер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернд Пішетсрідер
Народився15 лютого 1948(1948-02-15)[1][2] (76 років)
Мюнхен, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина[3]
Країна Німеччина
Діяльністьінженер, бізнесмен, бізнес-директор, промисловець
Alma materМюнхенський технічний університет
Знання мовнімецька
ЧленствоGerman Academy of Science and Engineeringd і Шведська королівська академія інженерних наук
Magnum opusBugatti Veyron 16.4
ПосадаChairman of the supervisory boardd, голова правління[d] і голова правління[d]
Нагороди

Бернд Петер Пішетсрідер (нім. Bernd Peter Pischetsrieder, нар. 15 лютого 1948, Мюнхен) — німецький менеджер. Працював у BMW з 1993 по 1999 рік у Volkswagen AG у Вольфсбурзі як генеральний директор з 2002 по 2006 рік. З 2021 по 2024 рік був головою наглядової ради Mercedes-Benz Group AG.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Бернд Пішетсрідер вивчав машинобудування в Технічному університеті Мюнхена з 1968 по 1972 рік і зайняв свою першу посаду планувальника виробництва в BMW в 1973 році. Його кар'єра в BMW привела його в Преторію в 1982 році в якості керівника виробництва в BMW в Південно-Африканській Республіці. Він залишався тут до 1987 року, а потім повернувся до корпоративної штаб-квартири в Мюнхені, де він був призначений до правління в 1991 році і обійняв посаду голови в 1993 році. Пішетсрідер став відомий насамперед завдяки купівлі британської Rover Group Holdings Ltd., яку він створив у 1994 році від BMW. Однак поглинання не принесло бажаного успіху, тому марки Rover, MG і Land Rover були знову продані. Пощастило тільки Mini.

На початку 1999 року Пішетсрідеру довелося залишити BMW і перейти до Volkswagen Group на посаду боса SEAT. Там він зайняв посаду генерального директора від Фердинанда Пієха в 2002 році.

Пішетсрідер покинув правління вольфсбурзької автомобільної групи 31 грудня 2006 року. Його наступником став попередній голова правління дочірнього концерну Volkswagen, Audi, Мартін Вінтеркорн. Особисті розбіжності між Пішетсрідером і Пієхом були названі підґрунтям для «звільнення». Під час свого перебування на посаді Пішетсрідер збільшив вартість VW AG на фондовому ринку на 80%, але в процесі скасував багатьох рішень, прийнятих його попередником Пієхом. У результаті Пієх усе більше бачив під загрозою інтереси акціонера Porsche, співвласником якого він був. Пішетсрідер втратив свою посаду через голосування члена наглядової ради та прем’єр-міністра Нижньої Саксонії (яка володіє 20,00% звичайних акцій VW) Крістіана Вульффа. Наступник Вінтеркорна був довіреною особою Пієха. Пішетсрідер працював у Volkswagen AG до 2012 року.

Пішетсрідер є головою наглядової ради перестраховика Munich Re з 1 січня 2013 року.[4] Також є членом ради директорів Компенсаційного фонду Віттельсбаха.[5]

31 березня 2021 року Пішетсрідер обійняв посаду голови наглядової ради тодішньої Daimler AG як наступник Манфреда Бішоффа.[6] Обіймав цю посаду до 8 травня 2024 року, далі його змінив Мартін Брудермюллер.

Пішетсрідер також працює сенатором в acatech – Німецькій академії інженерних наук.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #140345116 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Aufsichtsrat. Webseite der Münchener Rück. 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014.
  5. ↑ Verwaltungsrat des Wittelsbacher Ausgleichsfonds. Webseite des Wittelsbacher Ausgleichsfonds. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014.
  6. ↑ Wechsel an der Spitze des Daimler-Aufsichtsrats: Manfred Bischoff übergibt an Bernd Pischetsrieder. 27 квітня 2021.
  7. ↑ Personaleintrag bei acatech. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 15 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бернд_Пішетсрідер