Бертьєрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бертьєрит
Бертьєрит, 16,7 см. Румунія
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураBtr[2]
Хімічна формулаFeSb2S4
Клас мінералуСульфосолі
ПідкласСульфоарсенити
Nickel-Strunz 102.HA.20
ГрупаГаленобісмутиту
Генезисгідротермальний, низькотемпературний
Ідентифікація
Коліртемно-сталево-сірий
Форма кристалівпризматичні, тонкогольчасті
Сингоніяромбічна (орторомбічна)
Спайністьнедосконала, по (010)
Зламнерівний, ступінчастий
Твердість2-3
Блискметалічний
Прозорістьнепрозорий
Колір рисикоричнево-чорний
Густина4,64
Розчинністьлегко розчиняється в HNO3
Оптичні властивості кристалів
Плеохроїзмвидимий
Інші характеристики
Подібні мінералиКлерит, Гаравелліт
Названо на честьП'єр Бертьє[3]
Особливі характеристикикрихкий
CMNS: Бертьєрит у Вікісховищі

Бертьєрит — відносно рідкісний мінерал, сульфоарсеніт заліза.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Формула: FeSb2S4. Має сталево-сірий колір з металевим блиском, який може бути покритий райдужною мінливістю. Через його вигляд його часто приймають за антимоніт.

Мінерал був знайдений у Франції 1827 року і названий на честь французького хіміка і геолога П'єра Бертьє (1782—1861). Вперше описаний у 1959 році.

Основна діагностична ознака: при плавленні утворює магнітний "корольок".

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]