Бея Кльойтерс-Альберс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бея Кльойтерс-Альберс
нід. Beja Kluiters-Albers
Ім'я при народженнінід. Elisabeth Johanna Francisca Maria Albers[1]
ПрізвиськоBeja
Народилася26 липня 1951(1951-07-26) (73 роки)
Гаага, Нідерланди
Країна Нідерланди
Місце проживанняВлардінген
ГалузьГуманітарна допомога і міжнародна співпраця
Посадаголова
Нагороди
Член ордена Оранських-Нассау
Член ордена Оранських-Нассау
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Орден святого Пантелеймона
Орден святого Пантелеймона
Білий хрест «HONOR ET GLORIA» (ВТО "ОРДЕН")Відзнака «За благодійність» – ВТО "Орден"

Бея Кльойтерс-Альберс (також Бея Кляйтерс-Альберс, нід. Beja Kluiters-Albers (нід. вимова: [ˈbeja ˈklœy̯tərs ˈɑlbərs]), повне ім'я нід. Elisabeth Johanna Francisca Maria Kluiters-Albers; 26 липня 1951) — нідерландська гуманітарна діячка, засновник і керівник фонду «Супутник», який відправляє гуманітарну допомогу в Україну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в 1951 році і виросла в Гаазі, зараз Бея Кльойтерс-Альберс мешкає у Влардінгені.

Діяльність

[ред. | ред. код]

З моменту заснування у 1993 році пані Бея Кльойтерс-Альберс очолює фонд «Супутник», демонструючи тверду прихильність до допомоги вразливим верствам населення в Україні.

Натхненна історіями своєї української свекрухи, яка приїхала до Нідерландів після того, як була остарбайтером під час Другої світової війни, пані Кльойтерс-Альберс присвятила себе місії співчуття та стійкості, позитивно впливаючи на життя багатьох людей в Україні, які цього потребують.[2][3]

Вона була спостерігачем від ОБСЄ на повторному ІІ турі президентських виборів в Україні 2004 році.[4]

У 2016 році Кльойтерс зайняла активну проукраїнську позицію під час консультативного референдуму щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною.[5]

Наразі Бея обіймає посаду координатора з гуманітарних питань нідерландської фундації «Open Door Ukraine» (ODU). Після неспровокованого вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ODU примножив свою гуманітарну діяльність та діяльність з ранньої реконструкції, щоб прийти на допомогу постраждалому українському народу та усунути шкоду, завдану війною.[6]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
Ірина Рибінкіна, Бея Кльойтерс та Олександр Науменко на церемонії вручення ордену Святого Пантелеймона у 2024 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://dsns.gov.ua/news/ostanni-novini/90667
  2. Віталій Корж (23 вересня 2008). Тут будується майбутнє країни. golos.com.ua. Голос України. Архів оригіналу за 9 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  3. A Dutch woman with Ukraine in her heart: volunteering is like a warm blanket [Нідерландка з Україною в серці: волонтерство - як тепла ковдра]. ukrinform.net (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2024.
  4. Постанова Центральної виборчої комісії від 16 грудня 2004 року № 1313 «Про реєстрацію офіційних спостерігачів на повторному голосуванні 26 грудня 2004 року на виборах Президента України від Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Українсько-Польського форуму, Світового Конгресу Українців, Українського Конгресового Комітету Америки, міжнародної організації Freedom House, Національного Демократичного Інституту, Латвійської Республіки та Республіки Польщі»
  5. Юрі Вендік (5 квітня 2016). Україна як випадкова жертва голландської демократії. bbc.com. Російська служба Бі-бі-сі. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 22 червня 2024.
  6. Wie zijn wij. opendoorukraine.nl (нід.). Процитовано 9 червня 2024.
  7. Zuid-Holland (нід.). nrc.nl. 29 квітня 2003. Архів оригіналу за 8 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  8. Papeveld-Horst, Marianne van (2006). Kroniek van Vlaardingen 2005 [Хроніка Влардінгена 2005] (PDF). Historisch Jaarboek Vlaardingen (нід.). 30: 110. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2022. Процитовано 9 червня 2024.
  9. Указ Президента України від 6 червня 2006 року № 482/2006 «Про нагородження Б. Кляйтерс-Альберс орденом княгині Ольги»
  10. Kluiters krijgt Oekraïense onderscheiding (нід.). rijnmond.nl. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 9 червня 2024.
  11. Stichting Spoetnik - humanitaire hulp aan Oekraïne (28 лютого 2016). Vanmiddag ontving Beja Kluiters-Albers… (нід.). Facebook.com. Архів оригіналу за 1 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  12. Відзнака «За благодійність»
  13. Наказ МОУ від 19 серпня 2019 року № 465
  14. В Офісі Президента обговорили ситуацію навколо отримання гуманітарної допомоги благодійними організаціями. president.gov.ua. Офіс Президента України. 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 9 червня 2024.
  15. Рішення Поважної Ради від 27 липня 2024. 27 липня 2024. Архів оригіналу за 31 липня 2024.
  16. Знак народної пошани для іноземців: волонтерів та людей доброї волі - Білий хрест "HONOR ET GLORIA"

Посилання

[ред. | ред. код]