Бойко Ананій
| Бойко Ананій | |
|---|---|
 Поручник | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
16 грудня 1888 Слобода |
| Смерть | після 1938 |
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918–1921 |
| Приналежність |
УНР |
| Вид ЗС |
 Армія УНР |
| Війни / битви |
Перша світова війна Радянсько-українська війна |
Бойко Ананій (16 грудня 1888, Слобода — після 1938) — військовик, командир муштрової сотні Житомирського вільного козацтва; поручник піхоти Армії УНР[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Липовецьку 2-класну вчительську школу та Бобрицьку школу садівництва 1-го розряду на Київщині. Учасник Першої світової війни (січень 1915 — 1 грудня 1917).
У «Curriculum vitae» писав:
“3 15 листопада 1918 року по 1 березня 1919 року — у 1-ій Білоцерківській резервній бригаді. З 1 березня по 1 липня 1919 року - у Волинській губерніальній комендатурі. З комендатури перейшов до Державної інспектури Генштабу, тут находився до 20 листопада 1919 року. Пізніше потрапив до Ланцуту. З 1 червня 1920 року по 15 липня 1921 року працював у Похідній канцелярії Головного Отамана. Пізніше до 1 жовтня 1924 року працював у ріжних садових закладах Польщі садівником. 16 липня 1925 року”.
Закінчив агрономічно-лісовий факультет Української Господарської академії (1925—1929). Дипломна робота «Проект крохмальні на 500 тон картоплі добової продукції».
Лікар УГА Олександр Плітас 25 січня 1930 року дав довідку до деканату агрономічно-лісового факультету УГА, що в 1928 році студент Ананій Бойко два з половиною місяці лежав у лікарні міста Німбурка, а потім 4 місяці лікувався вдома. Ще рік перебував на лікуванні при амбулаторії академії з огляду на сухий плеврит. Його прізвище є в списку випускників УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.
З 1933 року учителював в українській школі в с. Колочава на Закарпатті[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тинченко Я. Ю. (2011). Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Т. 2. Київ "Темпора".
- ↑ Вчителі з «Вкрайіни» // Нова Колочава — № 14 Жовтень 2009 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Коваль Р., Моренець В. «Подєбрадський полк» Армії УНР". — Книга 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет», 2015. — С. 75.
- Українська господарська академія в Ч. С. Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Регенсбург — Мюнхен, 1932—1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк : видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 732. — Арк. 9-9 зв., 14, 107.