Болніський хрест

Болніський хрест (груз. ბოლნური ჯვარი, Болнурі Джварі) — тип хрестів, найбільш широко відомих і використовуваних в Грузії з V століття.

Вперше в Грузії такий хрест був зображений на східному фасаді храму Болнісі Сіоні, побудованого наприкінці V століття в Квемо Картлі (історична провінція Грузії) в епоху правління царя Вахтанга Горгасала.

Назва походить від форми хреста, який застосовувався в оздобленні Болніського Сіону — першої справжньої базиліки ранньохристиянської Грузії (базиліка була споруджена на березі річки Поладаурі, в 70-ти кілометрах від Тбілісі, неподалік від селища Болнісі). Болніські хрести вирізані по каменю на пілястрах, апсидах, стовпах храму.

Болніський хрест являє собою рівнобедрений хрест, накреслений сегментами кола, з рукавами. Хрести такої форми полягають, як правило, в круглу раму. Вважається, що такий хрест сходить до часів правління Римського імператора Костянтина Великого (306–337 рр.), який у 313 році Міланським едиктом допустив вільне сповідання християнства. У Грузії використовується повсюдно нарівні з хрестом Святої Ніно.