Боровиця (Коростенський район)
| село Боровиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Горщиківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060050030050758 |
| Основні дані | |
| Населення | 155 (2001) |
| Площа | 1,011 км² |
| Густота населення | 153,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11556[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°54′30″ пн. ш. 28°28′24″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
195 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 31, с. Горщик, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11560 |
| Карта | |
  Боровиця | |
 Боровиця | |
| Мапа | |
| |
Боро́виця — село в Україні, у Горщиківській сільській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 155 осіб (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
В кінці 19 століття в селі проживали 404 мешканці, дворів — 63[2].
У 1906 році в поселенні налічувалося 480 жителів, дворів — 78[3], станом на 1923 рік — 155 дворів та 804 мешканці[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 260 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 155 осіб[5].
Згадується в люстрації Овруцького замку 1754 року, як село, що сплачувало 7 грошів до замку та 1 злотий 24 гроші на міліцію[6].
У другій половині 19 століття належало до православної парафії з центром у Вигові (за 1 версту)[7].
В кінці 19 століття — село Іскоростської волості Овруцького повіту, за 51 версту від Овруча, православна парафія — у Вигові[2].
У 1906 році — сільце Іскоростської волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 51 версту, до волосного центру, містечка Іскорость — 11 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Іскорості[3].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Боровицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Коростенського (у 1924—30 роках — Ушомирський) району Коростенської округи; адміністративний центр ради[8]. Розміщувалося за 12 верст від районного центру, міст. Коростень[4].
1 червня 1935 року, відповідно до постанови Президії ЦВК УСРР «Про порядок організації органів радянської влади в новоутворених округах», в складі сільської ради, увійшло до Коростенської міської ради Київської області. 28 лютого 1940 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про утворення Коростенського сільського району Житомирської області», село, в складі сільської ради, включене до відновленого Коростенського району Житомирської області. 11 серпня 1954 року, внаслідок виконання указу Президії ВР УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Боровицьку сільську раду ліквідовано, с. Боровиця передане до складу Вигівської сільської ради Коростенського району. 5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Могильнянській (згодом — Поліська) сільській раді Коростенського району. 10 березня 1966 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 126 «Про утворення сільських рад та зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», село включене до складу відновленої Вигівської сільської ради[8].
22 липня 2016 року село увійшло до складу новоствореної Горщиківської сільської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[9].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ а б Borowica, ws. pow. owrucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 210. (пол.)
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 14 серпня 2022.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 125. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 серпня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 серпня 2022.
- ↑ К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 184. Процитовано 14 серпня 2022.
- ↑ М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 361. Процитовано 14 серпня 2022.
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 208, 539, 550, 583. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 серпня 2022.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- Погода в селі Боровиця [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |