Босянок Денис Миколайович
Денис Миколайович Босянок | |
---|---|
Народився | 8 лютого 1974 (50 років) Первоуральськ, Свердловська область, РРФСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | спортивний коментатор |
Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
|
Дени́с Микола́йович Босяно́к (8 лютого 1974, Первоуральськ, Свердловська область) — український спортивний телекоментатор. Спеціалізація — футбол (передусім італійський) та хокей (НХЛ).
У віці трьох з половиною років із мамою та бабусею переїхав до смт Березанка Миколаївської області. Спортом, а насамперед хокеєм, зацікавився з раннього дитинства. Із 6-го класу почав займатися футболом у дитячо-юнацькій спортивній школі. Був чемпіоном Миколаївської області серед юніорів. Мав шанс зіграти у своїй віковій категорії в чемпіонаті України, але цьому завадив розвал системи дитячо-юнацького футболу наприкінці 1980-х — початку 1990-х.
У підлітковому віці захоплювався програмою «Взгляд», рок-музикою та рок-поезією.
Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка (1996)[1]. Серед викладачів, чиї лекції слухав, був Олександр Данилович Пономарів — відомий український мовознавець. Коментатор є прихильником чистоти української мови та деколи умисне вживає українські відповідники замість іноземних запозичень, через що інколи отримував критику від керівництва телеканалів.
Спортивну журналістику обрав не одразу, а після того, як попрацював звичайним репортером на каналі з першими недержавними новинами — «TV Табачук». Через два місяці перекваліфікувався на спорт. Після «Табачука» перейшов працювати на «Поверхность ТВ» (з 1997 року), де працює й досі. Довгий час його колегою там був коментатор Дмитро Джулай. Перед тим як стати коментатором, робив програму «Світ спорту», що виходила, зокрема, на каналі УТ-2.
З січня 2012 року по лютий 2013 року[2] коментував НХЛ на телеканалі «Хокей», де дебютував 22 січня, відкоментувавши поєдинок «Едмонтон Ойлерз» — «Калгарі Флеймс».
7 березня 2012 року підписав контракт з Першим національним на коментування матчів Євро-2012[3]. Коментував 6 матчів турніру, в тому числі фінал (у парі з Андрієм Столярчуком).
У 2018 році отримав запрошення від каналу «Інтер» коментувати матчі Чемпіонату світу з футболу 2018 у Росії, але відповів відмовою. «Я швидше піду закривати канал Інтер, ніж там працювати. Не розумію, як може працювати канал з антиукраїнською позицією в такий час» — прокоментував свою відмову Босянок[4].
- Улюблена футбольна команда — київське «Динамо»[5].
- З іноземних національних збірних вболіває за Італію та Ірландію[5]
- Улюблені українські письменники — Василь Симоненко та Олесь Гончар[5].
- Вирізняється з-поміж інших неабиякою індивідуальністю. Під час коментування одного з матчів англійського Чемпіоншипу прочитав Перший сонет Вільяма Шекспіра українською мовою[6].
- ↑ Випускники факультету/Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. 1996 рік. Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
- ↑ Сторінка на форумі «Поверхность ТВ», де Босянок повідомляє про припинення співпраці з каналом «Хокей». Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 3 червня 2013.
- ↑ Денис Босянок коментуватиме матчі Євро-2012 — Новини каналу — Перший Національний канал. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
- ↑ «Я лучше пойду закрывать Интер, чем туда работать» — SPORTARENA.com. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
- ↑ а б в Інтерв'ю з Денисом Босянком [Архівовано 17 травня 2012 у Wayback Machine.], 15 березня 2012 — Футбол 24
- ↑ Денис Босянок: Шекспир в прямом эфире. YouTube. Виктор Васёв. 2 грудня 2011. Процитовано 30 травня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Денис Босянок: «Справжній телекоментатор не має права вболівати в ефірі» (Україна Молода, 1 червня 2007) [Архівовано 7 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Денис Босянок: «Усе враження від ЧС-2010 — страх програти матч» («Чемпіон», 15 липня 2010)
- Босянок: «Спортивные каналы — это пока игрушки для богатых дядь» [Архівовано 16 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)