Білоскурський Михайло Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білоскурський Михайло Олексійович
Народження21 листопада 1902(1902-11-21)
Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть15 липня 1972(1972-07-15) (69 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор
Командування24-та стрілецька дивізія, Q4032013?, 205th Rifle Division (Soviet Union)d і 372nd Rifle Divisiond
Війни / битвиГромадянська війна в Росії, німецько-радянська війна, Північний фронт, Карельський фронт, Північно-Західний фронт, Другий Білоруський фронт і Сандомирський плацдарм
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Миха́йло Олексі́йович Білоску́рський (рос. Михаил Алексеевич Белоскурский; * 21 листопада 1902, Коломия, Івано-Франківська область — † 15 липня 1972, Київ) — радянський військовий діяч українського походження.

Генерал-майор радянської армії (1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

Із проголошенням ЗУНР вступив до Української Галицької армії. Брав участь у поході на Київ, воював проти денікінських і радянських армій.

Від лютого 1920 року — у ЧУГА. Від квітня 1920 року в її складі воював проти білополяків. Після закінчення війни не повернувся до Галичини, а залишився в УСРР.

1924 — в Харкові закінчив школу червоних старшин, командував взводом у дивізії червоних козаків.

1926 — став членом ВКП(б).

1933 — закінчив курси при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.

Був репресований, але ув'язнення та каторги уникнув.

Під час Другої світової війни командував батальйоном на Карельському фронті, воював на Сандомирському плацдармі.

Після війни працював старшим військовим радником у посольствах СРСР у НДР та ПНР.

У Коломиї іменем Білоскурського названо вулицю.

Література

[ред. | ред. код]