Валентин Воднік
| Валентин Воднік | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
3 лютого 1758[1][2][3] Zgornja Šiškad, Крайна, Священна Римська імперія[4] |
| Помер |
8 січня 1819[1][2][3] (60 років) Любляна, Крайна, Австрійська імперія[4] |
| Країна |
 Австрійська імперія.svg){kind=small} Іллірійські провінції.svg){kind=small} Габсбурзька монархія |
| Діяльність | поет, журналіст, письменник, літературний критик, мовознавець, католицький священник, перекладач, педагог, редактор, чернець |
| Знання мов | словенська[1][5] |
| Конфесія | католицтво |
Валентин Воднік (3 лютого 1758, Згорня Шишка — 8 січня 1819, Любляна[6]) — словенський поет і публіцист, відповідальний за запровадження словенської мови у всі типи шкіл Крайни.[7]
Життєпис[ред. | ред. код]
Він народився в селі Згорня Шишка, яке сьогодні є частиною Любляни. В Любляні закінчив початкову та середню школу. Згодом він у францисканських монастирях готувався до священичого покликання . Служив священиком з 1784 в Сорі, з 1785 по 1788 рік в Бледі, потім до 1792 р в Рибніці, де він познайомився з Жигою Зойсом, який допоміг йому повернутися до Любляни, де з осені 1798 р. вфн обіймав посаду професора гімназії.[6]
Під впливом Марка Похліна він зацікавився рідною мовою і близько 1775 року почав писати вірші словенською.[6] Його перші вірші — Zadovolni Krajnc та Pesma na moje rojake — були опубліковані у збірнику Марка Похліна Pisanice . В 1806 р. Воднік видав першу збірку словенських віршів — Pesme za pokušino, за якою незабаром вийшла збірка Pesmi za brambovce .[8] Творчість Водніка була проста, нескладна та з патріотично- сатиричним відтінком.[9] Воднік також у 1797—1800 роках видавав першу газету словенською — Lublanske novice .[10]
Після створення Іллірських провінцій Воднік став радником французької влади та його симпатії до Французів висловив в 1809 році в пафосному вірші Ilirija oživljena (Воскресла Іллірія). Пізніше його ставлення дозволило потрапити словенській до крайнських шкіл.[7]
В 1811 р. він опублікував першу словенську граматику словенською мовою — Pismenost ali gramatika se perve shole, попередні твори були написані латинською або німецькою.[11][12]
ВІдразу після відновлення австрійського панування над колишніми Іллірськими провінціями, Воднік був достроково звільнений і вилучений з громадського життя.[9] Він помер у Любляні того ж року, що і його прихильник Жига Зойс, до кола інтелектуалів якого він належав.[10]
На додаток до першої граматики словенською мовою (1811), він був автором Abeceda in azbuka (1812), кулінарної книги Kuharske bukve (1799) та довідника для акушерок Babištvo ali porodničarski vuk (1818).[6][8]
З нагоди 250-річчя з дня народження Водніка в 2008 році Банк Словенії випустив ювілейну золоту монету номіналом в сто євро та срібну монету номіналом в тридцять євро.[8]
Див. також[ред. | ред. код]
- Богоричиця
- (словен.) Pismenost ali gramatika se perve shole (slovinsky) . Leopold Eger. 1811.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Dr. Constant v. Wurzbach Vodnik, Valentin // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 51. — S. 128.
- ↑ а б Водник Валентин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в г Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka (srbochorvatsky) . Т. IV. Bibliografski zavod. с. 1118—1119.
- ↑ а б Slovinsko: stručná historie států. Libri. с. 44. ISBN 978-80-7277-463-0.
- ↑ а б в 250-letnica rojstva Valentina Vodnika (slovinsky) . 2008. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 червня 2021.
- ↑ а б Valentin Vodnik (slovinsky) . [2009]. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 5 червня 2021.
- ↑ а б Hladký (2010). s. 41.
- ↑ Affirmation of the Slovenian langure: Slovenian grammars and dictionaries from 16th to 19th century (PDF) (anglicky) . 12 жовтня 2006. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
- ↑ Die Herausbildung der modernen slowenischen Literatursprache im Kontext der Nationenbildung (PDF) (německy) . 20 січня 2003. с. 4.[недоступне посилання]
|
