Василик Роман Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Якимович Василик
Народження8 жовтня 1947(1947-10-08) (77 років)
с. Бариш, Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Національністьукраїнець
Країна УРСР → Україна Україна
Жанріконопис
НавчанняЛьвівська національна академія мистецтв
Діяльністьхудожник
Відомі учніЛуцик Володимир Васильович
Нагороди
Сайтvasylyk.in.ua
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василик.

Роман Якимович Василик (нар. 8 жовтня 1947, с. Бариш Бучацького району Тернопільської області) — український художник, ікономаляр[1]. Народний художник України. Засновник катедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, її перший завідувач та автор концепції діяльності. Молодший брат єпископа Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, священника та владики «катакомбної церкви» Павла Василика. Співзасновник та голова Української спілки іконописців. Член комісії із сакрального мистецтва при Львівській Архиєпархії Української греко-католицької церкви.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Бучацьку художню школу,[2] Ужгородське училище прикладного мистецтва (1968, нині — Ужгородське художнє училище імені Ерделі), Львівський інститут ДіПМ (1973).

Головний художник церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Львові. Від 1988 року декан ЛІДіПМ (тепер Львівська національна академія мистецтв). У 1995 р. заснував катедру сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, яку очолював до липня 2020 р.

Розписував іконостас і запрестольну ікону в каплиці меморіального комплексу-музею кардинала, Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого в селі Заздрість.

Твори виставляли в Національному музеї у Львові.[3]

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Заслужений діяч мистецтв України (21 січня 2002) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Львівської області, високий професіоналізм[4]
  • Народний художник України (23 квітня 2008) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста Львова, високі досягнення у професійній діяльності та багаторічну сумлінну працю[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Стишов О. Динаміка лексичного складу сучасної української мови. Лексикологія. Лексикографія: навч. посіб [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] / рецензенти Єрмоленко С. Я., Караман С. О., Шевченко Л. Л. — Київ — Біла Церква : Авторитет, 2019. — С. 19. — ISBN 978-966-97763-6-5.
  2. ↑ Роман Василик перебував у Бучачі [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Бучацькі новини.
  3. ↑ Національний музей у Львові демонструє іконопис Романа Василика [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Zik. — 2007. — 4 грудня.
  4. ↑ Про нагородження працівників підприємств, організацій та установ Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 14 вересня 2022.
  5. ↑ Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій міста Львова. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 14 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василик_Роман_Якимович&oldid=37120575