Заздрість (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Заздрість
Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого
Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Заздрівська
Код КОАТУУ 6125083400
Основні дані
Засноване 1785
Населення 929
Площа 3,455 км²
Густота населення 268.89 осіб/км²
Поштовий індекс 48125
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°21′08″ пн. ш. 25°31′05″ сх. д. / 49.35222° пн. ш. 25.51806° сх. д. / 49.35222; 25.51806Координати: 49°21′08″ пн. ш. 25°31′05″ сх. д. / 49.35222° пн. ш. 25.51806° сх. д. / 49.35222; 25.51806
Середня висота
над рівнем моря
330 м
Водойми р. Тюха
Відстань до
районного центру
19 км
Місцева влада
Карта
Заздрість is located in Україна
Заздрість
Заздрість
Заздрість is located in Тернопільська область
Заздрість
Заздрість

CMNS: Заздрість на Вікісховищі

За́здрість — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тюсі, правій притоці Серету.

У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виключено хутір Поплави.

До Вересня 2015 — центр сільради. Від вересня ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.

Населення — 920 осіб (2001)[1].

Географія[ред.ред. код]

Розташоване на березі річки Тюха — правої притоки Серету, за 24 км від райцентру й 15 км від найближчої залізничної станції Микулинці — Струсів.

Передісторія[ред.ред. код]

Поблизу села розкопано кілька курганів скіфських часів, знайдено кам'яний стовп із рунічними знаками (2-3 ст.), виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури та римські монети.

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1439.

Поселення Заздрість переважно заселялося втікачами, які переховувалися від панщини. Село виникло в кінці 18 століття. На початку 19 століття у селі вже було дві школи: у Старій Заздрості однокласна школа з українською мовою навчання і в Новій Заздрості — 4-х класова. Існувала також читальня «Просвіта», що на початку містилась у заможних господарів Дмитруся і Коберницького.

У відродженні національної свідомості велику роль відіграли Микола Дичковський, Іван Сліпий, Микола Дмитрусь, інші. Саме з цього середовища вийшов майбутній верховний архієпископ, патріарх Йосип Сліпий.

Після того, як місцевий поміщик почав грубо експлуатувати місцевих селян, у 1902 році тут виник великий страйк, в результаті якого селяни домоглися значних поступок збоку пана.

Під час Першої світової війни село було повністю зруйноване, але війт добився у 1917 році від австрійського уряду коштів і село було відбудовано.

Zazdrist Archbishop Slipyj Spiritual Centre.JPG

У 2016 році проведено ямковий ремонт дороги Струсів-Заздрість.[2]

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Назви піль: Воєводянка, Галицька, Комісарка, Копань, Ліски, Мазарка, Мушин горб[3].

Найпоширеніші прізвища[ред.ред. код]

Гогус, Дичковський, Дмитрусь, Добрянський, Дюк, Мушинський, Сивуля, Сліпий, Шамлес[3].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є мурована церква Воздвиження Чесного Хреста (1876), костел (1911), жіночий монастир (1994).

Збереглася садиба батьків кардинала Й. Сліпого, на території якої відкрито 13 вересня 1998 року Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого. Комплекс збудований за спільним проектом А. Рудницького, М. Бевза, Ю. Дубика, О. Заліщука. Відзначений дипломом першого ступеня конкурсу на найкращий об'єкт, збудований в Україні у 1999 році.[4]

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Степова ділянка «Заздрість».

«Фіґурка» в с. Заздрість

«фігури»:

  • святого Миколая та Матері Божої
  • святого Петра (1884)
  • святого Антонія
  • при в'їзді у село
  • з написом «П + Іван Тернопільський 1901 р.»
  • у дворі С. Вергун (1938)
  • з написом «Непорочній Діві Марії» (1997).

Споруджено:

  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1970)
  • встановлено пам'ятний знак на честь 100-річчя від дня народження кардинала Й. Сліпого (1992)
  • його погруддя (1994; скульптор Е. Мисько)

Пам'ятні хрести:

  • на честь 5-ої річниці незалежності України (1996)
  • 1000-ліття хрещення України-Руси (1998)

Насипано символічну могилу УСС (1990).

На західній околиці села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Степова ділянка „Заздрість“.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені кардинала Йосипа Сліпого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • релігійні діячі:
  • Михайло Дичковський — член-кореспондент Інженерної академії України[5]
  • лікар і громадський діяч Родіон-Пилип Сліпий[6].

Працювали, проживали[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Р. Гогусь, М. Ониськів. Заздрість… — С. 599.
  2. Триває ремонт дороги до малої батьківщини патріарха Йосифа Сліпого // Тернопільська ОДА. — 2016. — 14 липня.
  3. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
  4. Черкес Б. С., Дида І. А. Андрій Маркович Рудницький // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 674, 2010. — С. 6—7.
  5. І. Дем'янова. Дичковський Михайло Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 497. — ISBN 966-528-197-6.
  6. Я. Гайдукевич, Б. Головин, М. Ковальчук, Г. Кушнерик, Б. Пиндус. Сліпий Родіон-Пилип Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 290. — ISBN 978-966-528-279-2.
  7. Сайт Національного університету Львівська політехніка». Наукова діяльність кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів


Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]