Васильєвський Василь Григорович
| Васильєвський Василь Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 січня (2 лютого) 1838 Ilyinskoed, Любимський повіт, Ярославська губернія, Російська імперія |
| Помер | 13 (25) травня 1899 (61 рік) Флоренція, Королівство Італія[1] |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, класицист, візантолог |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | візантологія[2] і історія[2] |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Науковий керівник | Михайло Стасюлевич |
| Відомі учні | Платонов Сергій Федорович |
| Аспіранти, докторанти | Alexander Vasilievd |
| Членство | Петербурзька академія наук Російська академія наук Сербське вчене товариствоd Сербська академія наук і мистецтв |
Васильєвський Василь Григорович (02.02(21.01).1838–25(13). 05.1899) — російський історик-візантолог. Академік Петербурзької АН (1890; член-кореспондент 1876). Започаткував вивчення аграрної політики Візантії, її податкової системи. У своїх наукових працях показав вплив слов'янської колонізації Балканського півострова на розвиток у Візантії вільної селянської общини. Вивчав русько-візантійські відносини 10–12 ст. Опублікував низку історичних джерел, додавши до них ґрунтовні коментарі. За ініціативою В. було створено «Византийский временник» (1894) і він став одним із його редакторів. Помер у м. Флоренція (Італія).
Праці В., серед яких виділяється "Законодательство иконоборцев" (1878), і нині мають непересічну наукову цінність.
- Лисенко О.В. Васильєвський Василь Григорович [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ Васильевский Василий Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Czech National Authority Database