Верхньозауерське озеро
Верхньозауерське озеро | ||||
---|---|---|---|---|
люксемб. Stauséi Uewersauer фр. Lac de la Haute-Sûre | ||||
Верхньозауерське озеро в районі греблі Еш-сюр-Сур | ||||
49°54′00″ пн. ш. 5°52′00″ сх. д. / 49.9° пн. ш. 5.8666666666667° сх. д. | ||||
Країна | Люксембург | |||
Розташування | Вільц | |||
Річка | Зауер | |||
Природоохоронна тер-я | Upper Sûre Natural Parkd | |||
Висота над р. м. | 366 м | |||
Довжина | 19 км | |||
Площа | 3,8 км² | |||
Об'єм | 0,06 км³ | |||
Найбільша глибина | 43 м | |||
Басейн | басейн річки Мозель (Moselle)d | |||
Площа водозбору | 428 км² | |||
Вливаються | Зауер, Бейвендербаах[lb], Нінсербаах[lb] | |||
Виливається | Зауер | |||
Гребля | Еш-сюр-Сур | |||
Використання |
| |||
Озеро на карті річок Люксембургу. | ||||
Верхньозауерське озеро у Вікісховищі |
Верхньозауерське озеро[джерело?], також Оверзауер (люксемб. Uewersauer), або От-Сур (фр. Haute-Sûre) — штучне озеро-водосховище на річці Зауер у Великому герцогстві Люксембург (кантон Вільц). Найбільше сховище питної води в країні — 50 % її запасів, якими користується 70 % населення.
Площа поверхні озера — 380 га.[1] Об'єм водосховища — близько 60 000 000 м³.[2][3] Площа водозбірного басейну — 428 км², 2/3 якого розташовано на території Бельгії, найбільша глибина — 43 м. 1999 року навколо водосховища було засновано природоохоронний парк.
Водосховище утворилося після будівництва у 1955 році 50-метрової греблі Еш-сюр-Сур і ГЕС при ній. ГЕС було зведено для зменшення залежності від імпорту електрики, однак у XXI столітті ГЕС використовується зрідка, лише під час пікових навантажень.
Водосховище є об'єктом туризму і використовується для водних видів спорту та підводного плавання. За виключенням одного катера, що патрулює озеро, використання моторних човнів на водосховищі заборонено. В окремі вікенди влітку на береги озера з'їжджаються до 10000 осіб. В районі сіл Люльцхаузен (комуна Нойнгаузен) на південному березі і Ліфранж (комуна Лак-де-ла-От-Сур) на північному через озеро прокладено понтонний міст.[1]
- ↑ а б Tim Skelton. Luxembourg. 2 edition. — Bradt Travel Guides, 2012. P. 201—203. ISBN 978 1 84162 424 2 (англ.)
- ↑ The surface water treatment plant of the sebes at Esch-sur-Sûre. // Yong Zhou. Water Purification in the EEC: A State-Of-The-Art Review. — Pergamon, 1977. P. 264. ISBN 0-08-021225-5 (англ.)
- ↑ Barrage d'Esch-sur-Sure. structurae.info. Процитовано березень 2016. (фр.) (англ.)