Очікує на перевірку

Володимир Білоусов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громадянство Російська імперія і СРСР
Дата народження 17 (30) жовтня 1907
Місце народження Москва[1]
Дата смерті 25 грудня 1990(1990-12-25)[2][3] (83 роки)
Місце смерті Москва
Місце поховання Троєкуровське кладовище
Рід діяльності геолог, викладач університету, геофізик
Сфера роботи геологія
Працівник у Геологічний інститут РАНd
Заклад освіти МДУ
Вчене звання члени-кореспонденти РАНd
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук[d]
Науковий керівник Mikhail Tetyaevd
Аспіранти / докторанти Mikhail Gzovskyd і Igor Rezanovd
Відомі учні Mikhail Gzovskyd і Тихомиров Володимир Володимирович
Навчався у Mikhail Tetyaevd
Член у Російська академія наук і Академія наук СРСР
Отримані відзнаки
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Володимир Володимирович Бєлоусов (рос. Влади́мир Влади́мирович Белоу́сов) (30 жовтня [17 жовтня] 1907 р. у Москві — 25 грудня 1990 р.) — радянський вчений-землезнавець і видатний прихильник альтернатив теоріям тектоніки плит і спредингу, поширених [4] протягом періоду 20-го століття, коли дебати на ці теми були найбільш інтенсивними.[5]

Бєлоусов був завідувачем відділу геодинаміки Інституту фізики Землі в Москві (з 1944), членом-кореспондентом Академії наук Радянського Союзу (з 1953), професором Московського геологічного інституту. (з 1943) і МДУ (з 1953). З 1960 по 1963 рік Бєлоусов був президентом Міжнародного союзу геодезії і геофізики (IUGG). Він також був іноземним членом Лондонського геологічного товариства.

У 1942 році він висунув теорію про те, що матеріал Землі поступово диференціювався відповідно до своєї густини, щоб створити теперішню внутрішню структуру Землі, і що цей поступовий рух є основною причиною рухів земної кори.

Протягом 1960-х років він очолював три експедиції до Східно-Африканського рифту для вивчення структури континенту та мантії Землі. Ці подорожі підживили його ідею про те, що континентальна кора була перетворена на океанічну кору поширеними процесами за участю основних магм.

Хоча його теорії були остаточно відкинуті науковою спільнотою, він був важливою фігурою в розвитку наук про Землю в Радянському Союзі після Другої світової війни.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Белоусов Владимир Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Beloussov, V. V. (1970). Against the hypothesis of ocean-floor spreading. Tectonophysics. 9 (6): 489—511. Bibcode:1970Tectp...9..489B. doi:10.1016/0040-1951(70)90001-6.
  5. Hancock, P.L.; Skinner, B.J.; Dineley, D.L. (2000). The Oxford Companion to The Earth. Oxford University Press. ISBN 0-19-854039-6.