Вьолерит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вьолерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Wöh[2] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BE.17 |
| Dana 8 | 56.2.4.5 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 4d |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Фрідріх Велер[4] |
 Вьолерит у Вікісховищі | |
Вьолерит, велерит (рос. вёлерит; англ. wouhlerite; нім. Wouhlerit m) — мінерал, силікат натрію та кальцію.
Хімічна формула: NaCa2(Zr, Nb)Si2O7(O, OH, F)2.
Сингонія моноклінна.
Кристали призматичні або таблитчасті.
Твердість 5,5-6,0.
Густина 3,4.
Колір жовтий до коричневого.
Знайдено в сієнітах в районі Ланґезундфьорд (Норвегія) і в окрузі Керолл (штат Нью-Гемпшир, США).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Scheerer T. Ueber den Wöhlerit, eine neue Mineralspecies // Ann. Phys. (Berlin) — Leipzig: Wiley-VCH Verlag, 1843. — Vol. 59. — S. 327–336. — 270 с. — ISSN 0003-3804; 1521-3889 — doi:10.1002/(ISSN)1521-3889
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вьолерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Вьолерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
