Вікіпедія:Перейменування статей/Джимі Хендрікс → Джиммі Гендрікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джимі ХендріксДжиммі Гендрікс[ред. код]

За правописом ми, загалом, зберігаємо подвоєння в іноземних іменах, тому «Джиммі». Також, пропоную поставити «Г» на початку через те, що «G і h звичайно передаються літерою г». --93.73.52.157 05:00, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

  • Проти.
    По-перше його звали Jimi, тому нема чого зберігати.
    По-друге за правописом "В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін." , також, що важливо, пошук в Інтернеті дає
    17,000 Ukrainian pages for +Хендрікс.
    1,140 Ukrainian pages for +Гендрікс.
    --Tigga 05:58, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
Пошук в Інтернеті зовсім не репрезентативний. З тих 17000 сторінок з Хендріксом, більшість російськомовні. Підтвердження треба шукати на поважних музикальних сайтах, де є серйозна музична критика і дивитися на правопис. --Гриць 06:25, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
Саме українських сторінок 17000, де "Хендрікс" пишеться через і.
Google дає "97,400 Russian pages for +Хендрикс".
Я привів цитату з чинного правопису. Посилання : Український гітарний портал. Джимі Хендрікс: життя та досягнення легендарного музиканта --Tigga 07:32, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти по-перше Джимі і англійською пишеться з одним м (en:Jimi Hendrix), отже немає підстав подвоювати, а по-друге (англійське [h] - глухе) і тому його слід передавати як Х, як це і робиться. --А1 13:24, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Продовжуємо про те, що англійське (англійське [h] - гортанне), і тому його слід передавати як Г, як це й пропонує більшість мовознавців. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:03, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Так, продовжимо тепер тут наші баталії. Я не можу збагнути різницю між задньоязиковим та гортанним. Наприклад різниця між File:Voiceless glottal fricative.ogg та File:Voiceless velar fricative.ogg або між File:Voiced velar fricative.ogg та File:Voiced glottal fricative.ogg для мене майже не помітна. А от різниця між File:Voiceless glottal fricative.ogg та File:Voiced glottal fricative.ogg або між File:Voiced velar fricative.ogg та File:Voiced glottal fricative.ogg досить легко помітна. Я готовий взятися за спектрограми, щоб пояснити що є об'єктивні підстави такого ствердження. Інша справа - англомовна практика, якщо вона розходиться з їхньою теорією (як у Вашому прикладі з Маккартні), це дійсно камінь у мій город, проте, хм, Ви ж самі вважаєте, що вимова багатьох "музыканціф" і "палітикіф" наводить жах. --А1 16:37, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Рекомендую спочатку ознайомитися з основами того що на спектрограмах шукати. Можливо комусь потрібні кращі колонки або навушники. Зараз вирішу куди б картинки залити, й покажу, красиві вони... --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:14, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    З вашого дозволу ɦɦhhxx, разом і з обрізаними голосними, щоб не заважали, із задоволенням почитаю аналіз. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:56, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Навіть на цих малюнках я бачу у перших двох прикладах потужну смугу на низьких частотах, відсутню у наступних. Проте абсолютно згоден за Вами в тому, що треба знати, що на спектрограмах шукати. Тому по-перше раджу збільшити вибірку FFT з 2048 до 8192 (або більше), а по-друге збільшити масштаб в діапазоні приблизно 100Гц - 5кГц. І Ви побачите, що у дзвінких, що вимовляються чоловічим голосом (в даному випадку) буде присутній максимум на частоті близько 120 Гц і ряд максимумів на гармоніках цієї частоти - 240 Гц та 360 Гц і т.д. На слух це відчувається як присутність звуку визначеної висотності (в даному випадку близько "сі" великої октави), а з т.з. акустики - тут присутній складний гармонічний тон. В глухому звуці подібної картини не спостерігається - максимуми розташовані хаотично. Для [h] маємо певне відносно рівномірне збільшення інтенсивності в діапазоні 0,7-4кГц, для [x] - максимуми лежать трохи вище. На слух такий звук не має певної висотності, а з точки зору акустики такі звуки близькі до кольорових шумів. Зараз подивлюся куди б картинки залити... --А1 10:30, 2 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Ось з Вашого дозволу, тут це видно трохи наочніше - ɦ, h, х. --А1 10:46, 2 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    [h] і [ɦ] мають форматну зону у регіоні 600-1400 Гц (тому що таку саму формантну зону має наступний голосний), [x] аж до 1500 Гц має яму. Перші два мають яму, а потім пік біля 2600 Гц, [x] має яму аж до 4000 Гц. Врешті перші два мають падіння шуму після 6000 Гц, а [x] там іще зашумлений. Це те що видно з ваших картинок. Але ви ще подивіться наскільки оті перші два звуки схожі на наступний голосний на спектрограмі, і як різко виділяється [x]. Ну лишається ще полоска голосу, але порівняно з відмінностями у шумі — то так, дитячий садочок. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:51, 2 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Далі можу запропонувати розібратися що означає вибірка FFT, і на що вона впливає, можна прямо в гелпі до Савнд Форджу почитати. Вона збільшую точність визначення частоти коштом точності в часі. Так от, за вибірки 8192 при частоті файлу 44100 маємо точність 5,38 Гц. Не забуваємо про логарифмічноме сприйняття частоти. Різниця між 100 і 105,38 Гц — 1/13,22 октави (тобто менше за півтон), різниця між 1000 і 1005,38 Гц — 1/129 октави. Так от на тому ж файлі аналізований час 186 мс, що трохи більше ніж довжина звука в мовленні при нормальному його темпі (а зі спектрограми можна читати). Ураховуючи, що Вікіпедія пише що вухо найчутливіше до частот між 1 до 5 кГц, думаю треба уважніше дивитися на форму спектрограми в тому регіоні. Точність визначення частоти в півтон вистачить із головою (навіть забагато, як згадаємо про ведмедів, що по вухах топчуться), як мені підказує калькулятор, півтон це зміна частоти в 1,059... разів, от нам 59 Гц на цій ділянці вистачить, що досягається за вибірки > 747. Тепер треба згадати про низькі частоти, там цікавого лише наявність голосу, що видно навіть за низької вибірки, а також нижні форманти голосних і апроксимантів. Утім вибір логарифмічного виду був правильний, там на ваших картинках виходить трохи більше 6 пікселів на півтон.
    Але поки що на серйозну дискусію не тягне, то на словах доводили пріоритетність голосу, тепер голос — це єдине на що вказуємо на спектрограмі.
    Між іншим, як на мене File:Voiced velar fricative.ogg більше нагадує «з» ніж «г», а от File:Voiced velar approximant.ogg таки дуже схожий на File:Voiced glottal fricative.ogg, і тут уже схожість навіть на спектрограмі значно більша ніж між отими [x] та [h]. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:21, 3 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Ну Ви даєте, голосові смуги "дитячим садком" назвати :)) Як раз вони-то і пояснюють різницю між шумовим сигналом і складним тоном. Частоту 8192 я підбирав експериментально, але Ваші ж математичні викладки підтверджують правильність вибору - для звуків з частотою близько 120 Гц, 5 Гц буде достатнім наближенням, щоб визначити частоту смуг з точністю до півтону, а от 2048 дають досить розпливчату картину (у 2 тони), принаймні на Ваших малюнках дійсно нелегко зрозуміти - чи там структуровані смуги, чи то просто смуга низькочастотного шуму. Тому я і порадив Вам змінити масштаб і частотну вибірку. На моїх структурованість низькочастотних смуг вже непогано видна.
    А що ж до відмінностей шуму, так, звичайно є відмінності, але відмінності між неструктурованими сигналами значно важче сприйняти ніж відмінності структурованих сигналів. Думаю, саме з цієї причини науковці при опрацюванні шкільних програм обмежилися класифікацію приголосних на дзвінкі і глухі. --А1 13:55, 14 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  За Джимі Гендрікс. --Friend 16:12, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти Здається, наведені вище аргументи цілком переконливі стосовно обох аспектів імені.--Oleksii0 17:11, 1 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  За Джимі Гендрікс. --Когутяк Зенко 17:25, 1 листопада 2009 (UTC) а в лінгвістичних розборках слід завжди ШУКАТИ ПЕРШОДЖЕРЕЛО (без перекладних через треті руки і т.д та без філософських «разночтеній-разґлаґольствувань»), й обовязково промити вуха )- сідати слухати, слухати, й ще раз слухати (можна просто музику) [2], [3] чи [4] а мо в посмертній епітафії [5](ту-тай артекуляцію мож розібрати, якщо звичайно технічно озброїтися студієв)). Зичу Творчих успіхів, та перепонки побережіт)--Когутяк Зенко 17:25, 1 листопада 2009 (UTC)Слава УКРАЇНІ!!! (P.S. пробував розібратися з першоджерелом [6] - але косяків нам тепер не возят - всі перейшли на «таміхлююю»))[відповісти]
    Те що пропонується - слухати та розібратися - зветься "Оригінальним дослідженням". Джимі Хендрікс з'явився не вчора - таке написання імені використовується десятиріччями - не треба винаходити нове ім'я. --Tigga 08:45, 2 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    О, як усе занедбано... Може він має українського паспорта? Десятиріччями також писали Уїльям і Уїнстон, і де тепер оті Уїнстони і Уїльями? Ну от і тут на часі виправлення неправильного на правильне. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:43, 2 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Шановний Tigga - саме Ви й пропонуєте це "оригінальне дослідження" (посилаючись на думки та роздуми складачів словників чи ще гірше їх наборщиків-поліграфістів - повірте тут я знаю що говорю) - я ж вказав загальновизнану світову процедуру - його високість ФАКТ, тобто ПЕРШОДЖЕРЕЛО (й від нього танцювати).
    Що ж стосується «з'явився не вчора - таке написання імені використовується десятиріччями - не треба винаходити нове ім'я.», наведу Вам примір - більше 3 тисячоліть всі жителі Індостану називають свою священну ріку Ґанґа [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)й у всьому світі стараються передавати детельну назву цієї річки, лише тут на совковщині (через тройний переклад та природні лінощі) з цієї ріки зробили гермафродита та хизуючись усталеними традиціями в 60 років (а 3 тисячоліття до ....ки), тепер у них це мужик Ганг на всіх картах. І Ви говоритимета далі про усталені норми в десятиліття і т.д.... ні шановний - ФАКТ, і ще раз ФАКТ - ПЕРШОДЖЕРЕЛО (Ви ж живете набагато ближче до першоджерел - то подайте їх, а не зсилайтеся на лінощі та подеколи недолугість наших місцевих кар'єристів, які ще 7 років тому плювалисч на букву «Ґ», а теперка переріжуть «г»орлянку всім хто не по їхньому за «Ґ»авкає ). Зичу творчих успіхів! --Когутяк Зенко 10:35, 2 листопада 2009 (UTC) Слава УКРАЇНІ!!![відповісти]
  •  Проти Згідно з усталеною вже традицією. --Рейдер з нікчемного лісу 09:13, 2 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  За Джимі Гендрікс --AS 09:18, 2 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  За Джимі Гендрікс --Deineka 07:36, 4 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  • Рішення: перейменувати за результатами обговорення на Джимі Гендрікс--Deineka 02:12, 16 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  • Рішення: Пропозиція не підтримана — Використання "Джимі Хендрікс" є традиційним. Пропозиція базується на оригінальнім дослідженні. --Tigga 05:08, 16 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Рішення ґрунтується на рекомендаціях чинного правопису і на розподілі голосів 6-4 на користь перейменування. Пане Тігга, не варто ставити свої капризи вище рішення спільноти--Deineka 00:22, 17 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Пане Дейнеко, вам відоме таке поняття як ввічливість? Будь ласка, прочитайте Вікіпедія:Етикет. --Tigga 08:34, 19 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    я оцінював не вас, а ваші дії. Будьте трохи самокритичним і почніть з себе: ввічливість полягає і в тому, щоб не закреслювати написане не вами без вагомих причин. Якби ви запропонували продовжити обговорення - це цілком нормальний і легітимний варіант, а от ставити себе над спільнотою і списувати рішення зі стелі - навряд.--Deineka 15:55, 19 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Ви вважаєте, що якщо ваши дії будуть оцінені як капризи - це нормальна оцінка дій? Дії оцінені як " забаганка; вередування, примха, химера" ? Це не є зневажливим висловлюванням?
    Я вибачаюсь що перекреслив написане вами. Єдине що я бажав - скасування вашого рішення. Не хочеться повторюватися - але ж Вікіпедія не є експериментом з демократії, не можна придумувати нові імена, та голосувати за них, якщо вже існує усталене написання.
    На жаль це обговорення не користується належною увагою дописувачів, розподілі голосів 6-4 не є думкою спільноти - є (нерепрезентативною) вибіркою розподілу голосів. --Tigga 09:14, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Думаю вам варто було б дослідити реальну кількість результатів. Так от, на 40-ій сторінці Ґуґл пише «Щоб показати результати, які найбільше відповідають вашому запиту, ми пропустили деякі сторінки, дуже подібні до показаних 391 сторінок.» для Хендрікс і «Щоб показати результати, які найбільше відповідають вашому запиту, ми пропустили деякі сторінки, дуже подібні до показаних 226 сторінок.» для Гендрікс (відповідно, на 23-ій сторінці). Перевага, як правильно сказав Якудза несуттєва. Якщо зараз відкинути ваш голос, який ґрунтується на результатх Ґуґлу, то там перевага в одну сторону приблизно така сама як тут в іншу. Тому ні про які нові імена не йдеться, і результати Ґуґлу такі самі нерепрезентативні. Частина користувачів послалася на ті самі ваші результати. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:38, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  • Гадаю, що якщо виникли розбіжності між адміністраторами у підведенні підсумків обговорення, то їх потрібно обговорити, а не перекреслювати одне рішення і приймати інше. На мою думку, у такій ситуації доречним було б продовження терміну обговорення. Також вважаю вашу аргументацію дещо хибною, пропозиція не базується на оригінальному дослідженні, а на чинному Правописі, який каже, що у подібних випадках вживається "г", якщо нема іншої сталої традиції. Чи є така традиція чи нема, як на мене у цьому обговоренні не дійшли згоди, і пошук у Ґуґль також не дає однозначних результатів - хоч Хендрікс зустрічається і частіше але не набагато, як на мене потрібні більш авторитетні джерела, словники, енциклопедії тощо. На жаль, в цьому обговоренні не було наведено посилань на такі джерела, тому гадаю, продовження обговорення може допомогти визначитись чи існує стала традиція передачі цього прізвища через "Х" чи ні. --yakudza พูดคุย 00:45, 17 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  • Я вважаю проблемою те, що деякі дописувачі пишуть іншомовні власні імена так як вони вважають краще, а не так як вони вже давно пишуться. Ці дописувачі навіть не намагаються перевірити яка форма написання є усталеною — вони мають свою усталену думку про краще та цитують частину правопису, ігноруючи іншу. Можливо для них це нове ім'я, але можна було б потратити трохи часу на перевірку в літературі .
    Чому я вважаю написання "Джимі Гендрікс" оригінальним дослідженням? Аргументи опонентів саме такими є — вони синтезують форму написання, базуючись на частині правопису або звучанні імені в іншій мові та ігноруючи джерела українською. Де верифіковуваність ?
    Цитую — на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон "за" або "проти". — те що 6 дописувачів проголосували проти 4 не доводить того що їх думка правильніша.
    До речі, чи різниця більш ніж на порядок в результатах пошуку в Гуглі натякає на сталу традицію написання? Деякі мас-медіа джерела ось — на жаль не маю доступу до паперових видань.
    Академічний словник (УЛІФ) має прізвище Хендрикс - мабуть писати треба так (через "и")
    "Газета.ua"
    Корреспондент.net - 10 статей
    ТСН.ua
    Кіносвіт "Про Джимі Хендрікса знімуть фільм"
    FINANCE.UA "Гітара Джиммі Хендрікса пішла з молотка за півмільйона доларів"
    Новинар "Гітарист групи The Rolling Stones подарував росіянці гітару Джимі Хендрікса"
    День
    День
    Україна Молода "Знаменитий режисер зніме фільм про знаменитого рок-музиканта"
    УНІАН
    Український Журнал
    Телекомпанія ТЕТ
    Українська столиця
    Львівська Газета [7]
    Газета Поступ
    Deutsche Welle.
    Український гітарний портал
    --Tigga 08:34, 19 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    А чим гірші його згадки як Гендрікса у День, або на ТСН.ua, і до того ж пізніші ніж ті, які ви знайшли? А УЛІФ — часто така гидота... уже накидали в нього стільки каменів, що тут навіть важко визначити в чому йому можна довіряти, деякі перли, про які казали нещодавно. Джерела що пишуть «Гендрікс» нічим не гірші за ті, що пишуть «Хендрікс». І я не знаю, як ви ґуґлите, у мене не виходить ніякої переваги на цілий порядок. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:14, 19 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Недоліки можуть бути всюди, УЛІФ належить Українському мовно-інформаційному фондові НАН України. Претензії до них.
    Щодо пошуку - використовуйте + у початку слова - Гугл шукатиме точно те що написано - без варіантів. Уточнити результати можна опцією "сторінки українською мовою". --Tigga 09:38, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    За моїм методом оцінки реальної кількості результатів 368-200. За тим самим методом «Хендрикс» дає 191, з них незважаючи на фільтр дуже багато російськомовних. Цілий ряд результатів не має жодного стосунку до цього пана. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:09, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    веріфікуємо веріфікацію Тігги. Заганяємо перше речення наведенних повідомлень в українсько-російську перекладачку і без труда бачимо російські оригінали повідомлень, рясно розкидані в рунеті. З перших шести "авторитетних джерел" ("Газета.ua" Корреспондент.net ТСН.ua Кіносвіт FINANCE.UA Новинар) - повтор слово в слово, замінений в кращому випадку хіба що заголовок, далі перевіряти ліньки. Звичайно я розумію авторів змі - їхня робота це потік, тре' давати матеріал, а отримати контекст таким чином найпростіше. Але пан Тігга думаю має розуміти, що посилання на такі "авторитетні джерела" це добрий зразок споживання вживаної їжі і ментального холопства, ще й поставлений як принцип. Українська мова має свій звукоряд, в окремих звуках і буквах відмінний від російського, і має багатовікову традицію передачі германських імен - ось на цей орієнтир треба рівнятися кожним своїм кроком.--Deineka 12:43, 19 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Як з'ясувалося, ulif, зафіксував традицію написання Хендрикс. Словник ulif вважається пріоритетним в спірних ситуаціях, тому якщо вже перейменовувати, то на Хендрикса. --А1 20:50, 21 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    А як же відповідність правопису, верифіковуваність? О так, улюблене всіма правило, тож як ми це красиво робимо: коли невідповідний правилам варіянт перемагає на «обговоренні» — він ставиться за рішенням спільноти, коли ж словник мовні погляди деяких шановних дописувачів підтримує, то він стає аргументом, навіть коли він пропонує не відповідне правопису написання. Непослідовно якось усе виходить. Таки на часі те правило переглянути... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:54, 22 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    А чим Хендрикс не відповідає правопису? ри пишемо за тим параграфом де про и після р і шиплячих, а х з того пункта, де про Хемінгуея.--Анатолій (обг.) 00:01, 25 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    На мою думку, правопису, у тій редакції, яка викладена за наведеним вище посиланням, не надто суперечить жоден із обговорюваних варіантів. Маємо чотири варіанти Хендрикс, Хендрікс, Гендрикс і Гендрікс, кожен із яких певною мірою відповідає правопису. В цьому написанні цього прізвища можна простежити перетинання декількох тенденцій: щодо "и" та "і" - за традицією у власних назвах (іменах та прізвищах) правило дев'ятки не діє. Можна глянути як пишеться Аристотель в УРЕ або в філософському словнику, але в УЛІФі вже вживається Аристотель, як, власне, пропонує Проект правопису Німчука. У той же час, вживання Х на місці [h] - це також стара радянська традиція, і в останні роки український правопис від неї відмовляється, залишаючи тільки окремі слова-винятки, як от Х'юстон, Хемінгуей тощо. Виглядає трохи дивним чому УЛІФ обрав саме варіант Хендрикс, який поєднує "новітні" і "архаїчні" тенденції в правописі. --yakudza พูดคุย 23:47, 25 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Після поеми «НЕГАРАЗДЍ ПИТОМЕННОЇ ОДНОСТИ» чому УЛІФ обирає те що він обирає стало цілком зрозуміло. Як і наявний у Правописі приклад Гемпшир (§ 90 п 5. в) 3) ), що УЛІФ подає чомусь як Хемпшир. Я можу ще раз згадати про паралельні варіянти, нелогічності й ще багато чого. Власне через отой Гемпшир з’являються сумніви чи є винятком той же «Х’юстон», чи часто вживана в зомбоящику форма «Г’юстон» правильніша. Гемінґвей за Ґуґлом ледь відстає від Хемінгуея, і зомбоящик теж не соромиться казати Гемінґвей. Український «и» може й дійсно набагато схожіший на оригінальний звук ніж «і», але не в вимові людей, що їх вимова засмічена російською фонологією. Плюс усі кому не лінь при запозиченні думають російською, це видно навіть коли ми бачимо в усіх позиціях «ши», «жи», «ци», але «чі», також згадується як у рекламі кажуть «Нівєа» — відбитки особливостей російської фонологічної системи. Із цим «h» узагалі безлад, люди що самі коли говорять англійською вимовляють переважно [ɦ] адаптують його як «х», слів нема, одні емоції. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:54, 27 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Він — географічна назва? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:43, 25 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Взагалі саме так, чинні словники вчать нас подвійним стандартам щодо правопису і ми в тому демонструємо старанність. Я власне ось про що подумав - Ваші фонограми непогано обгрунтовують подібність [г] і [h], хоч і небездоганно, проте для того щоб чинне правило виглядало легітимним, необхідно ще обгрунтувати подібніть [h] і [g]. Якщо їх сонограми та положення язика виглядають хоча достатньо подібними для того, щоб відображати їх однією літерою, то я напевно стану у ваші ряди. --А1 16:17, 22 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Про [ɡ] і [ɦ] не до мене, я такі покручі не підтримую. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:35, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Це до правопису. Наші розробники правопису не здатні розрізнити [ɡ] і [h] - ось в чому проблема. Якщо підемо у них на поводу, буде повна лажа. --А1 15:01, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Вони здатні, вони консенсусу не мають, зокрема щодо того наскільки широко варто вживати літеру «ґ», і наскільки широко вживати покручі з «г», бо хтось каже що українці подібну заміну робили споконвіку (що підтримується частиною сучасного україномовного суспільства), хтось каже що об’єктивних підстав таке робити в сучасній українській мові нема (і це частиною суспільства підтримується), питання як було питанням 100 років тому так ним і лишилося. Але при цьому ми маємо правило яке надає перевагу покручам (але тим не менш явно їх не вимагає). Тому ми маємо можливість дотримуватись не букви, а духу правопису й української мови, які досліджуються за історичними правописами й працями мовознавців. На жаль деякі люди дуже люблять уживати той параграф проти літери «ґ», хоча це зовсім не відповідає тенденціям сучасної мови, але дуже показово, що спроби її заборонити в Вікіпедії виявилися невдалими. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:06, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Якщо навіть мовознавці не мають консенсусу, то куди вже нам, простим смертним :) --А1 19:34, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
    Коли еліта не здатна вести народ за собою треба змусити еліту йти за народом. Може їм соромно стане, що прості смертні змогли порозумітися поки вони сваряться. На жаль багато хто не бажає ґрунтовно дослідити ситуацію. Відображення нашого українського життя, нічого не скажеш. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 21:33, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти --Hundchen 19:28, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  За Джиммі  Проти Гендрікса (аналогічно до Хемінгуея пишемо з х).--Анатолій (обг.) 23:58, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти --Мих. 12:34, 28 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

Пропозиція відхилена--Deineka 04:36, 3 грудня 2009 (UTC)[відповісти]