Глухий гортанний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless glottal fricative
h
Номер МФА 146
Кодування
HTML (decimal) h
Юнікод (hex) U+0068
X-SAMPA h
Кіршенбаум h
Брайль 0 (braille pattern dots-125)
Звучання

Глухи́й горта́нний фрикати́внийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨h⟩. Твердий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою х або г.

Назва[ред.ред. код]

  • Глухий гортанний аспірат (англ. voiceless glottal aspirate)
  • Глухий гортанний перехідний (англ. voiceless glottal transition)
  • Глухий гортанний придиховий (англ. voiceless glottal aspirate)
  • Глухий гортанний фрикатив (англ. voiceless glottal fricative)
  • Глухий гортанний фрикативний (англ. voiceless glottal fricative)

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого гортанного фрикативного:

  • Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв'язки, не спричиняючи вібрацію.
  • У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають h фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
  • Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [h], і [h] інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Хоча [h] описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:

« [h і ɦ] описуються як глухі, або придихові відповідники голосних, що йдуть за ними [, але] положення мовних органів […] часто просто таке, як в оточуючих звуків. […] Відповідно в таких випадках правильніше вважати h і ɦ сегментами, що мають лише ларингальну специфікацію, і є невизначениним за всіма іншими властивостями. Є інші мови [такі як гебрейська й арабська], у яких відзначається більша визначеність формантних частот звука h, що може означати наявність гортанної перепони пов'язаної з його вимовою.[1]
Оригінальний текст (англ.)

[h and ɦ] have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them [but] the shape of the vocal tract […] is often simply that of the surrounding sounds. […] Accordingly, in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification, and are unmarked for all other features. There are other languages [such as Hebrew and Arabic] which show a more definite displacement of the formant frequencies for h, suggesting it has a [glottal] constriction associated with its production.

 »

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
аварська гьа [ha] oath
англійська high [haɪ̯] high Див. англійська фонетика and H-dropping
албанська 'hire [hiɾɛ] the graces
арабська[2] هائل [ˈhaːʔɪl] 'enormous Див. арабська фонетика
бенгальська হাওয়া [hawa] вітер
берберська aherkus [ahǝrkus] черевик
валійська haul [ˈhaɨl] sun Див. валійська orthography
в'єтнамська[3] hiểu [hjew˧˩˧] understand Див. в'єтнамська фонетика
вірменська (східна)[4] հայերեն [hɑjɛɾɛn] вірменин
датська[5] hus [ˈhuːˀs] дім Вимовляється як /ɦ/ між голосними[5]. Див. датська фонетика
гавайська[6] haka [haka] shelf Див. гавайська фонетика
гебрейська הר [haʁ]}} 'mountain Див. гебрейська фонетика
гінді[2] हम [ˈhəm] ми Див. фонетика гінді
голландська (діал.)[7] rood [hoːt] червоний Див. голландська фонетика
грузинська[8] ავა [hɑvɑ] 'climate
кабардинська тхылъхэ [tχɪɬhɑ] книги
корейська 호랑이/horang-i [ho̞ɾɐŋi] tiger Див. корейська фонетика
лезгінська гьек [hek] glue
люксембурзька[9] hei [hɑ̝i̯] тут Див. люксембурзька фонетика
німецька[10] Hass [has] hatred Див. німецька фонетика
норвезька hatt [hɑtː] hat Див. норвезька фонетика
перська هفت [hæft] seven Див. перська фонетика
португальська (Бразилія)[11] 'marreta [maˈhetɐ] sledgehammer Алофон /ʁ/. Див. португальська фонетика
румунська hăţ [həts] bridle Див. румунська фонетика
сербська[12] хмељ [hmê̞ʎ̟] хмель Алофон /x/[12]. Див. сербська фонетика
тайська ห้า [haː˥˩] five
турецька halı [häˈɫɯ] carpet Див. турецька фонетика
угорська helyes [hɛjɛʃ] right Див. угорська фонетика
фінська hammas [hɑmːɑs] tooth Див. фінська фонетика
чеченська хIара [hɑrɐ] цей
шведська hatt [ˈhatː] hat Див. шведська фонетика
японська すはだ/suhada [su͍hada] bare skin Див. японська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ladefoged, Peter & Ian Maddieson (1996). The sounds of the world's languages. Oxford: Blackwells. ISBN 0-631-19814-8
  2. а б Thelwall (1990:38)
  3. Thompson (1959:458–461)
  4. Dum-Tragut (2009:13)
  5. а б Grønnum (2005:125)
  6. Ladefoged (2005:139)
  7. Verstraten & van de Velde (2001:50–51)
  8. Shosted & Chikovani (2006:255)
  9. Gilles & Trouvain (2013:67–68)
  10. Kohler (1999:86–87)
  11. Barbosa & Albano (2004:5–6)
  12. а б Landau et al. (1999:68)

Bibliography[ред.ред. код]

  • Arvaniti, Amalia (1999). Cypriot Greek. Journal of the International Phonetic Association 29 (2): 173–178. doi:10.1017/S002510030000654X. 
  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6. 
  • Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica 21 (2) (American Association of Teachers of Italian). с. 72–82. doi:10.2307/475860. JSTOR 475860. 
  • Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998). The Dutch dialect of Weert. Journal of the International Phonetic Association 28: 107–112. doi:10.1017/S0025100300006307. 
  • Hualde, José Ignacio; Ortiz de Urbina, Jon, ред. (2003). A grammar of Basque. Berlin: Mouton de Gruyter. ISBN 3-11-017683-1. 
  • Kohler, Klaus (1999). German. Handbook of the International Phonetic Association:A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge University Press. с. 86–89. ISBN 0-521-63751-1. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Laufer, Asher (1991). Phonetic Representation: Glottal Fricatives. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 91–93. doi:10.1017/S0025100300004448. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Smyth, Herbert Weir (1920). A Greek Grammar for Colleges. American Book Company. Процитовано 1 January 2014 — через CCEL. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. doi:10.2307/411232. JSTOR 411232. 
  • Verstraten, Bart; van de Velde, Hans (2001). Socio-geographical variation of /r/ in standard Dutch. У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland. 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 45–61. ISSN 0777-3692. 
  • Wright, Joseph; Wright, Elizabeth Mary (1925). Old English Grammar (вид. 3rd). Oxford University Press.