Перейти до вмісту

Джимі Гендрікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джимі Гендрікс
Jimi Hendrix
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яангл. Johnny Allen Hendrix[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження27 листопада 1942(1942-11-27)
Місце народженняСієтл, штат Вашингтон
Дата смерті18 вересня 1970(1970-09-18) (27 років)
Місце смертіЛондон
Причина смертізадуха Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняGreenwood Memorial Parkd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності19621970
ГромадянствоСША США
Національністьафроамериканці[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Віросповіданнякатолик, що не сповідує віру Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіягітарист, поет-пісенник, продюсер
ОсвітаФорт Кемпбелл[4] і Garfield High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосбаритон Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара, казу, Дзвіночки і вокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрхард-рок, блюз-рок, есід-рок, психоделічний рок
ПсевдонімиJimi Hendrix
КолективиКлуб 27 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоThe Jimi Hendrix Experience, Band of Gypsysd і Jimmy James and the Blue Flamesd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиMCA Inc.d і Reprise Records Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
БатькоAl Hendrixd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиLucille Hendrixd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLeon Hendrixd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
jimihendrix.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джеймз Маршалл «Джимі» Гендрікс (англ. James Marshall "Jimi" Hendrix МФА[ˈd͡ʒɪmi ˈhɛndrɪks] Джимі Гендрикс; при народженні Джонні Аллен Гендрікс (англ. Johnny Allen Hendrix); 27 листопада 1942, Сіетл, Вашингтон — 18 вересня 1970, Лондон, Англія) — американський гітарист, співак і композитор, творчість якого пов'язана з такими напрямками як-от есидрок, блюз-рок та джаз-рок. За версією журналу Rolling Stone, Гендрікс був визнаний найкращим гітаристом світу.

Широко визнаний як один з найбільш сміливих і винахідливих віртуозів в історії рок-музики[6], Джимі став піонером електрогітари, відкривши в ній нескінченне джерело можливостей нового звучання — зокрема це використання зворотного зв'язку, налаштованого на максимальну потужність підсилювачів, застосування ланцюгів гітарних ефектів. Іноді також грав на неналаштованих гітарах, досягаючи характерного дещо «фальшивого» звучання, навмисний фальш властивий був і в його вокалі.

Дитинство та походження

[ред. | ред. код]

Гендрікс був афроамериканцем. Його дід по батьківської лінії, Бертран Філандер Рос Гендрікс, народився в 1886 році з від позашлюбного зв'язку між жінкою на ім'я Фанні та зернового мецената з Урбани, Огайо або Іллінойс, його з найзаможніших людей в місті його часу. Бабуся по батьківською лінією, Зенора "Нора" Роуз Мур, колишня танцюристка й виконавиця водевілю, яка співзаснувала Фонтану каплицю на Хоганські алеї. Гендрікс та Мур переїхали до Ванкувер, Канада, де в них народився син на ім'я Джеймс Аллен Гендрікс 10 червня 1919 року, він мав прізвисько "ЕЛ".

У 1941 році після переїзду в Сіетл, штат Вашингтон, Ел познайомився з Люсіль Джетер (1925-1958) на танці; вони одружилися 31 березня 1942 року. Батько Люсіль (дід Джимі по материнській лінії) був Престон Джетер (народ. 1875), чия мати народилася в аналогічних обставинах, як Бертран Філандер Росс Хендрікс. Мати Люсіль, Кларіс (до шлюбу Лоусон), мала афроамериканських предків, які були поневоленими людьми. Ел, який був призваний армією США для служби у Другій світовій війні, пішов, щоб почати свою базову підготовку через три дні після весілля. Джонні Аллен Хендрікс народився 27 листопада 1942 року в Сіетлі; він був першим з п'яти дітей Люсіль. У 1946 році батьки Джонні змінили його ім'я на Джеймс Маршалл Хендрікс, на честь Ела і його покійного брата Леона Маршалла.

Перебуваючи в Алабамі під час народження Хендрікса, Елу відмовили у стандартній військовій відпустці, наданій військовослужбовцям для пологів; його командир помістив його в склад, щоб перешкодити йому дезертирство, щоб побачити свого малолітнього сина в Сіетлі. Він провів два місяці в ув'язненні без суду і слідства і, перебуваючи в складі, отримав телеграму про народження сина. Під час трирічної відсутності Ела Люсіль намагалася виховати сина. Коли Ел був у від'їзді, Хендрікс в основному піклувалися члени сім'ї і друзі, особливо сестра Люсіль Делорес Холл і її подруга Дороті Хардінг. Аль отримав почесне звільнення від армії США 1 вересня 1945 року. Через два місяці, не знайшовши Люсіль, Ел відправився в Берклі, штат Каліфорнія, додому до подруги сім'ї на ім'я місіс Чамп, яка доглядала і намагалася усиновити Гендрікса; тут Ел вперше побачив сина.

Творчий шлях

[ред. | ред. код]

Гендрікс починав кар'єру в 1960-х роках як студійний музикант, часом також грав у клубах. У 1966-му його почув басист Чес Чендлер (Chas Chandler) і вмовив переїхати до Лондону для спільної роботи. З 1966 Джимі створив тріо, що отримало назву The Jimi Hendrix Experience, з яким записав три студійні альбоми. Перший альбом Гендрікса Are You Experienced?, виданий у 1967 році приніс йому світову славу, а такі композиції як Purple Haze, Foxy Lady, Hey Joe[en], Are You Experienced? та The Wind Cries Mary[en] стали стандартами рок-музики. Протягом наступних трьох років Гендрікс видав ще два альбоми — Axis — Bold as Love та Electric Ladyland, які містять такі хіти як «Little Wing», «Voodoo Child», «All Along the Watchtower» (кавер пісні Боба Ділана) і «Gypsy Eyes».

Джимі Гендрікс багато гастролював, зокрема відомі його виступи на попфестивалі в Монтереї 1967 і на фестивалі у Вудстоку 1969 року. Перший запам'ятався незвичним гепенінгом, коли Гендрікс тримав гітару за плечима й головою і щипав струни зубами, а під час виконання «Wild Thing» підпалив її та розбив об сцену. Другий виступ запам'ятався новітньою і нестандартною інтерпретацією американського гімну — The Star Spangled Banner, цей виступ вважався найоригінальнішою акцією проти війни у В'єтнамі. У мелодію гімну впліталися звуки гелікоптерів, пострілів і вибухів.

Могила Гендрікса в Рентоні

В останні роки своєї діяльності стиль Гендрікса еволюціював у бік джазу і джаз-року. 1969 року разом із Біллі Коксом і Бадді Майлзом створили гурт Band of Gypsys, який дав прекрасний концерт у залі Fillmore East (Нью-Йорк).

Творчий шлях Гендрікса обірвався несподіваною смертю 18 вересня 1970 року. Причиною смерті стало задушення блювотними масами після прийняття дев'яти пігулок снодійного. По смерті Гендрікс залишив чимало неопублікованих записів і його спадкоємці (батько і сестра артиста) найняли спеціального менеджера, який допоміг упорядкувати його доробки. Наслідком цього став вихід кількох посмертних альбомів з музикою Гендрікса.

Побиття рекорду 1.05.2007 — 1876 осіб у Вроцлаві (Польща) зіграли пісню Hey Joe.

Джимі Гендрікс був похований у Грінвудському Меморіальному Парку в Рентоні, штат Вашингтон, США, всупереч його бажанню бути похованим в Англії.

Образ у кіно та літературі

[ред. | ред. код]

У 2013 році на екрани вийшов біографічний фільм американського режисера Джона Рідлі про життя Джимі Гендрікса «Jimi: All Is By My Side»[7].

Український письменник Андрій Курков написав та 2012 року видав книжку під назвою «Львівська гастроль Джимі Гендрікса».

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1990: The Last Experience Concert
  • 1990: Picture Disc
  • 1991: Isle of Wight '70
  • 1994: Jimi Hendrix – Woodstock
  • 1994: Bleeding Heart
  • 1994: Jimi Hendrix & Little Richard
  • 1994: Live at the Scene
  • 1995: Woodstock 10-Pack
  • 1995: Experience (Original Soundtrack)
  • 1995: Voodoo Soup
  • 1995: Monday Morning – Jimi at Woodstock
  • 1995: Sunshine of Your Love
  • 1997: First Rays of the New Rising Sun
  • 1997: South Saturn Delta
  • 1998: Woke Up This Morning and Found Myself Dead (live)
  • 1998: NYC '68 (live)
  • 1999: Live at the Fillmore East
  • 1999: Live at Woodstock
  • 2000: Rare as Love Dressed to
  • 2001: Woke Up This Morning and Found Myself Dead... [live]
  • 2002: The Baggy's Rehearsal Sessions
  • 2002: Blue Wild Angel – Live at the Isle of Wight
  • 2003: The Rainbow Bridge Concert – The Early Show (live)
  • 2003: The Rainbow Bridge Concert – The Late Show (live)
  • 2003: Voices
  • 2003: Live at Berkeley – 2nd Show
  • 2003: Rainbow Bridge Concert (live)
  • 2003: The Rainbow Bridge Concert – Both Shows (live)
  • 2003: The Berkeley Concerts
  • 2013: People, Hell And Angels


Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Композиція Джимі Гендрікса «Hey Joe» фігурує у книзі рекордів Гіннеса як твір, який одночасно виконувався найбільшою кількістю гітаристів. Рекорд був поставлений 1 травня 2006 року, коли на площі Ринок у Вроцлаві пісню в унісон виконав 1581 гітарист, проте рівно через рік, 1 травня 2007 року на тій же площі цей рекорд перевершили — твір прозвучав у виконанні 1876 гітаристів.
1 травня 2016 року, на центральній площі Вроцлава у Польщі, хіт музиканта «Hey Joe» одночасно виконали 7356 гітаристів[8].

У грудні 2016 року американські ботаніки назвали новий вид квіткових рослин на честь Джимі Гендрікса — Dudleya hendrixii[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. James Marshall Hendrix
  2. BlackPast.org — 2004.
  3. Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African MusiciansGreenwood Publishing Group, 1982.
  4. Cross C. R. Room Full of Mirrors: A Biography of Jimi HendrixSceptre, 2005.
  5. а б Geni.com — 2006.
  6. The Jimi Hendrix Experience Biography | The Rock and Roll Hall of Fame and Museum. web.archive.org. 1 лютого 2013. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 19 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  7. Фільм «Jimi: All Is By My Side» на сайті Internet Movie Database. Архів оригіналу за 24 січня 2016.
  8. Фани Гендрікса встановили світовий рекорд. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  9. Rare plant named after rock guitarist Jimi Hendrix. Thejakartapost. 16.12.2016. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 16.12.2016.(англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Говард Мендел. Джимі Хендрикс. Не обов'язково під кайфом // «Контрапункт» (музичний додаток до тижневика «Український тиждень» (Київ)). — № 7 (липень 2011). — Стор. 20-24.
  • Артём Троицкий. На третьем камушке от Солнца… // «Клуб и художественная самодеятельность» (Москва). — 1979. — №9. — С. 31-32, 53.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]