Вінченцо Фоппа
Вінченцо Фоппа | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | не раніше 1425 і не пізніше 1430 Баньйоло-Мелла, Провінція Брешія, Ломбардія або Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія[1][2][3] | |||
Смерть | 1515[4][5][…] | |||
Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія[7] | ||||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | італійське Відродження | |||
Твори | Crucifixiond, Young Cicero readingd і Madonna and Child with an Angeld | |||
Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтва, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[8], Галерея Уффіці, Академія Каррара, Зібрання Воллеса, Брера, Пінакотека замку Сфорца, Пінакотека Тозіо-Мартіненго, Malaspina Picture Galleryd, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Національна галерея, Боннефантенмузеумd, Детройтський інститут мистецтв, Вустерський музей мистецтв, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Princeton University Art Museumd, Берлінська картинна галерея, Музей фюрера і Музей Бойманса - ван Бенінгена[9] | |||
| ||||
Вінченцо Фоппа у Вікісховищі | ||||
Вінче́нцо Фо́ппа (італ. Vincenzo Foppa; 1430, Брешія — 1515, там само) — італійський живописець.
Народився у Брешії. Джорджо Вазарі у своїх «Життєписах» (1550) стверджує, що Фоппа навчався у Падуї в майстерні Франческо Скварчоне. Його живописний стиль демонструє близькість до творчості Андреа Мантеньї, що зокрема проявилось в його тяжінні до монументальності образів та інтересі до ефектів перспективи.
Фоппа здобув значну популярність своїми фресками і вівтарними образами. Першою роботою художника, що збереглась, є «Розп'яття» (1456) — твір написаний рукою зрілого майстра. Близько 1458 року Фоппа перебрався в Павію, де відкрив власну майстерню, яка виконувала художні роботи не тільки в місті, але і за його межами. В 1561 році художник поїхав у Геную, де розписав фресками каплицю св. Івана Хрестителя (нині зруйнована), а також виконав низку інших замовлень.
З 1462 по 1470 роки Фоппа жив у Мілані, де працював на замовлення герцога Міланського. До того часу, коли Фоппа повернувся до Брешії, він був вже відомим художником. В наступні роки Фоппа працював переважно у Мілані і Брешії. Він був провідним майстром ломбардського живопису до прибуття в Мілан Леонардо да Вінчі в 1482 році. В 1489 році він отримав офіційну посаду наставника молодих живописців міста, на якій перебував до 1495 року. Серед його найголовніших робіт — фрески церкви Сан-Еустораджо в Мілані і Санта-Марія-дель-Карміне в Брешії.
Художник помер в Брешії близько 1515 року. Син і учень художника, Вінченцо Фоппа молодший, значиться в числі брешіанських живописців XVI століття, але достовірних його творів не існує.
- Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)
- Фоппа, Винченцо // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Dizionario Biografico degli Italiani — 1997. — Vol. 48.
- ↑ Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- ↑ https://www.sapere.it/enciclopedia/F%C3%B2ppa%2C+Vinc%C3%A8nzo.html
- ↑ Art UK — 2003.
- ↑ AGORHA — 2009.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.