Гапій Дмитро Гаврилович

Гапій Дмитро Гаврилович
Народився	25 жовтня 1905(1905-10-25) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР і депутат Верховної Ради УРСР
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди

Дмитро́ Гаври́лович Гапій (нар. 25 жовтня 1905(19051025), місто Одеса — ?) — український радянський політичний діяч. Перший секретар Чернівецького (1948—1952) та Дрогобицького (1952—1956) обкомів Компартії України. Член ЦК КП(б)У у 1949—1960 роках. Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го та 4-го скликань.

Життєпис

Народився в багатодітній родині робітника Гаврила Гапія, який запалював вуличні ліхтарі. Родина проживала на Пересипі (околиці Одеси).

З восьмирічного віку Дмитро Гапій працював вуличним продавцем газети «Одесская почта», потім кур'єром у готелі, чорноробом на соляних промислах, вантажником на нафтових складах Одеси. У 1925 році вступив до комсомолу, брав активну участь в роботі комсомольської організації міста Одеси.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З 1931 по 1936 рік навчався в Одеському індустріальному інституті і одночасно працював директором одеських курсів підготовки кадрів харчовиків, керував школою ФЗН харчовиків, а з 1934 року працював директором технікуму харчової промисловості.

Після закінчення навчання в індустріальному інституті (де здобув спеціальність інженера-теплотехніка), у 1936 році був призначений директором Одеського інституту консервної промисловості.

З 26 квітня 1941 року — секретар Одеського обласного комітету КП(б)У з питань харчової промисловості. Брав активну участь в обороні Одеси 1941 року. Пізніше працював інструктором ЦК ВКП(б), перебував на партійній роботі в Казахській РСР, де з 1943 року був Уповноваженим ЦК ВКП(б) із відрядження українських працівників з Казахської РСР.

У липні 1944 — листопаді 1946 року — 3-й секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У, курував питання промисловості.

У листопаді 1946 — січні 1948 року — 2-й секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У.

Від січня 1948 року по вересень 1952 року — 1-й секретар Чернівецького обласного комітету КП(б)У. 1949 року видав брошуру «Соціалістичні перетворення на Буковині».

9 вересня 1952 — червень 1956 року — 1-й секретар Дрогобицького обласного комітету Компартії України. У червні 1956 року обрано, а 18 липня 1956 року затверджено ЦК КПРС першим секретарем Дрогобицького обкому КПУ Володимира Дружиніна. Гапія ж звільнено з посади як такого, що «не впорався з роботою» .

З 1956 по червень 1957 року — інспектор ЦК КПУ.

З червня 1957 року працював заступником голови Ради народного господарства Одеського адміністративного економічного району.

На 1972—1975 роки — директор Українського науково-дослідного інституту консервної промисловості в місті Одесі.

Потім — на пенсії в Одесі.

Нагороди

• три ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948, 1960) (1960 року, коли Гапій працював заступником голови Одеського раднаргоспу, його було нагороджено «за успішне виконання державного завдання з розвитку китобійного промислу в Антарктиці, проектування, будівництво та ремонт суден китобійних флотилій і досягнення високих виробничих показників» .)
• орден Вітчизняної війни І ст. (6.04.1985)
• медаль «За оборону Одеси»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (13.11.1975)

Публікації Гапія

• Гапій Д. Соціалістичні перетворення на Буковині. — Чернівці: Радянська Буковина, 1949. — 56 с.
• Гапій Д. Соціалістичні перетворення на Буковині // Більшовик України. — 1949. — № 9.
• Гапий Д. Расцветает Советская Буковина // Правда Украины. — 1950. — 28 июня.

Посилання

• Гапий Дмитрий Гаврилович [Архівовано 5 липня 2010 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. (рос.)