Гельвелові
| Гельвелові | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Строчок осінній (Gyromitra infula)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Гельвела L. (1753) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гельвелові (Helvellaceae Fr.) — родина аскомікотових грибів. Типовим представником є рід гельвела (Helvella).
Родина описана Еліасом Магнусом Фрісом в 1822 році як Elvellacai.
Згідно з дослідженнями 1997 року виявлено, що родина найбільш тісно пов'язана з трюфелевими (Tuberaceae)[1].
.JPG)
Плодові тіла великі, м'ясисті, складаються із шапинки та ніжки, до 10 см висотою. Шапинки різноманітних форм — яйцеподібно-округлі, конічні з комірками або з хвилясто-складчастою, зморщеною поверхнею. Шапка горбкувата, лопасна, з вільним нижнім краєм, або прирослими краями, від бурого до сірого кольору. Ніжка гладка, циліндрична, інколи до основи циліндрична, порожниста, до 6-10 см довжиною. Гіменіальний шар покриває всю верхню поверхню шапинки. Сумки циліндричні. Спори великі, еліпсоїдні, одноклітинні, жовтуваті або без кольору, гладкі.
Представники роду ростуть на ґрунті, рідко на деревині. Поширені в листяних та хвойних лісах, на узліссях, вздовж доріг. В Україні, Європі, Азії, Північній Америці. Переважно весняні гриби - квітень - травень.
Багато видів не їстівні, деякі отруйні, і навіть смертельно отруйні.
- ↑ O'Donnell K, Cigelnik E, Weber NS, Trappe JM (1997). «Phylogenetic relationships among ascomycetous truffles and the true and false morels inferred from 18S and 28S ribosomal DNA sequence analysis». Mycologia. 89 (1): 48–65.
- Helvellaceae [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Сержанина Г. И. Съедобные и ядовитые грибы. Определитель. Мн.: Наука и техника, 1967. — 232 с.
- Смицкая М. Ф. Флора грибов Украины. Оперкулятные дискомицеты / М. Ф. Смицкая. — К. : Наукова думка, 1980. — 224 с.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |