Гено Борис Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гено Борис Олегович
 Солдат
Загальна інформація
Народження16 серпня 1993(1993-08-16)
Миколаїв, Україна
Смерть17 червня 2015(2015-06-17) (21 рік)
Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна
ПохованняМиколаївське центральне міське кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterМиколаївський професійний промисловий ліцей
Військова служба
Роки служби20122013, 20142015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бори́с Оле́гович Гено (16 серпня 1993, Миколаїв, Україна — 17 червня 2015, Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня 1993 року у Миколаєві. Навчався у місцевій школі № 56[1]. У 2011 році закінчив Миколаївський професійний промисловий ліцей за фахом «Взуттьовик з ремонту взуття; взуттьовик з індивідуального пошиття взуття»[2].

Після завершення навчання в ліцеї проходив строкову службу в Збройних силах України у військовій частині А2215 в місті Бориспіль рядовим солдатом. Демобілізувався 18 квітня 2013 року[2], працював за фахом.

У вересні 2014 року добровільно долучився до лав Збройних сил України і відправився у зону АТО, куди прибув у складі одеської 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади. Служив майстром групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону[3][4].

У ніч на 17 червня 2015 року загинув поблизу міста Красногорівка: розвідники потрапили під кулеметний обстріл терористів, відійшли до лісосмуги, де підірвалися на протипіхотній міні. Тоді ж загинув молодший сержант Володимир Мельников[5].

Похований в Миколаєві на миколаївському центральному міському кладовищі[6]. У Бориса Гено лишилася мати.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Увічнення пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У Миколаївському професійному промисловому ліцеї, де навчався Борис Гено, в його пам'ять встановлено меморіальну дошку[2][8].
  • Портрет Бориса Гено розміщено на меморіалі «Стіна пам'яті загиблих за Україну» у Києві (секція 7, ряд 1, місце 25)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гено Борис Олегович. MistaUA. Процитовано 10 червня 2024.
  2. а б в Герої не вмирають. Миколаївський професійний промисловий ліцей. Архів оригіналу за 10 червня 2024. Процитовано 10 червня 2024.
  3. Сегодня в последний путь проводят 22-летнего Бориса Гено, погибшего под Марьинкой. Inshe.tv. 20 червня 2015. Процитовано 10 червня 2024.
  4. В зоне АТО погиб еще один житель Николаевщины – 22-летний солдат из разведгруппы. Преступности.НЕТ. 19 червня 2016. Процитовано 10 червня 2024.
  5. а б Гено Борис Олегович. Книга пам'яті полеглих за Україну. Процитовано 10 червня 2024.
  6. Поховання — Миколаїв. Книга пам'яті полеглих за Україну. Процитовано 10 червня 2025.
  7. Указ президента України № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України». Офіційний вебпортал парламенту України. 13 серпня 2015. Процитовано 10 червня 2024.
  8. В Николаеве открыли памятную доску в честь Бориса Гено, который погиб в зоне АТО (рос.). НикВести. 26 жовтня 2016. Процитовано 10 червня 2024.