Геть сором!

Геть сором!
Геть сором!
Жанр	соціальна драма мелодрама
Режисер	Олександр Муратов
Сценарист	Вікторія Муратова
На основі	Сентиментальна історія
У головних ролях	Наталя Доля
Оператори	Віктор Політов Володимир Гутовський
Композитор	В'ячеслав Назаров
Художник	Віталій Волинський
Кінокомпанія	Кіностудія імені О. Довженка
Тривалість	93 хв.
Країна	Україна
Рік	1994
IMDb	ID 0413959

«Геть сором!» — український художній кінофільм 1994 року, екранізація новели Миколи Хвильового «Сентиментальна історія».

Сюжет

Фільм переносить глядача у часи НЕПу. З провінційного містечка у столицю приїздить дев’ятнадцятирічна Марія, щоб долучитися до будівельників «світлого майбутнього». Влаштувавшись на роботу та змінивши ім’я на більш романтичне — Б'янка, вона починає чекати на велике і світле кохання, про яке до тих пір читала лише у книжках.

В картині «Геть сором!» не система полює на героїню, а вона сама заподіює собі смерть внаслідок неможливості жити гідно в радянському світі. Б’янка (Н. Доля), як і у першотворі М. Хвильового, хоче віддатися чоловікові, гідному її мрії, але вимушена мати справу або зі слабким боягузом художником Чаргаром, або з огидним діловодом. Вона задихається у вульгарному оточенні, де у майбутньому у неї немає жодної перспективи.

Режисер гостро критично розкриває бюрократизм і сексуальну розпусту раннього СРСР. У фіналі фільму жорстока реальність ламає Б’янку, і вона вішається, тоді як у М. Хвильового ретроспективний спосіб на рації дає змогу припустити, що вона звикається з реальністю, виліковуючись від сентименталізму і донкіхотського мрійництва. Картини О. Муратова вирізняються глибоким розумінням психологічних переживань персонажів і смертельної небезпеки, яку становить для людини тоталітарна система. Так, провідним мотивом трьох фільмів є зв’язок – дегуманізованого радянського соціального середовища, суїцидального синдрому і сексуальності, від якої персонажі фатально залежні і яку провокатори майстерно використовують.

В картинах режисер точно передає істероїдність, надрив, меланхолію персонажів М. Хвильового, приречених до загибелі. У фільмах О. Муратова йдеться про надскладні схеми катування, розіграні каральною машиною проти індивіда.

Актори

• Наталя Доля — Б'янка
• Юрій Розстальний — Чаргар
• Наталя Надірадзе — Клавдія Петрівна
• Віктор Коломієць — Кук
• Галина Доля — Уляна
• Альбіна Сотникова — Марлен
• Юрій Крітенко — начальник
• Олег Примогенов — Бикун
• Людмила Сніцар — Танго
• В епізодах: Микола Рушковський, В. Качанова, Сергій Кржечківський, Галина Яблонська, Микола Гудзь, Костянтин Шафоренко, Валентина Василенко, Юрій Ребрик, Т. Сурачйченко, Коля Руденко, Наталя Роскокоха, Віталій Розстальний (немає в титрах)

Знімальна група

• Автор сценарію: Вікторія Муратова
• Режисер-постановник: Олександр Муратов
• Оператори-постановники: Віктор Політов, Володимир Гутовський
• Художник-постановник: Віталій Волинський
• Композитор: В'ячеслав Назаров
• Художник по костюмах: Світлана Заїкіна
• Художники по гриму: Людмила Карпухіна, Ольга Полікашкіна
• Режисер монтажу: Єлизавета Рибак
• Звукооператор: Тетяна Чепуренко
• Оператор: Володимир Совяк-Круковський
• Комбіновані зйомки: оператор — Віктор Політов, художник — Віталій Волинський
• Асистент режисера: О. Кудляк
• Помічник режисера: Т. Шляпіна
• У фільмі використана музика Й. Штрауса, Ф. Шуберта, А. Салівена, А. Кос-Анатольського, Д. Покрасса, міський фольклор 20-х років
• Редактор: Валентина Ридванова
• Директор картини: Валерій Голубенко

Джерела

• Довженко-центр [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Кіно-театр.ру [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• інтер+ [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Проза Миколи Хвильового у фільмах Олександра Муратова [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]