Очікує на перевірку

Госсен Ервін Францевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ервін Францевич Госсен
нім. Erwin Gossen
Народився18 липня 1931(1931-07-18)
Молочанський район, Українська СРР, СРСР
Помер9 лютого 2020(2020-02-09) (88 років)
Щучинськ, Акмолинська область, Казахстан
Місце проживанняКазахстан
Країна СРСР
 Казахстан
Діяльністьагроном
Alma materОмський сільськогосподарський інститут
Галузьрослинництво
ЗакладНаціональна академія наук Республіки Казахстан
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор сільськогосподарських наук
ЧленствоАкадемія наук Казахської РСР
Відомий завдяки:розробці і впровадженню нової ґрунтозахисної системи землеробства
НагородиЛенінська премія (1972)

Госсен Ервін Францевич (нім. Erwin Gossen; (18 липня 1931(1931-07-18), Молочанський район — 9 лютого 2020(2020-02-09), Щучинськ, Акмолинська область) — учений-агроном, доктор сільськогосподарських наук (1991), професор, академік Казахстанської академії сільськогосподарських наук (1994), Національної академії наук Республіки Казахстан (1998). Лауреат Ленінської премії (1972) як один з розробників системи захисту ґрунтів від вітрової ерозії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ервін Госсен народився в селі Вальдгейм, у Молочанському районі УРСР — спеціально створеному німецькому національному районі у складі УРСР (нині це село Владівка Запорізької області), 18 липня 1931 року[1][2].

Після початку німецько-радянської війни, у 1941 році, як етнічний німець, був депортований до Казахстану.

У 1953 році закінчив з відзнакою Катаркольський зооветтехнікум. Після чого до працював агротехніком Келлеровського опорного пункту в Кокчетавській області, молодшим науковим співробітником в Казахському науково-дослідному інституті землеробства[ru] (1959); одночасно навчався в Омському сільськогосподарському інституті.

Після закінчення Омського сільгоспінституту в 1961 році і до 1982 року продовжував працювати у Казахському НДІ зернового господарства старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторією, заступником директора інституту: з 1959 року — старший науковий співробітник, завідувач лабораторією агротехнічних вимог і оцінки машин і знарядь відділу агроґрунтознавства; у 19691982 роках — заступник директора з науки Всесоюзного НДІ зернового господарства.

У 19841991 роках — заступник, перший заступник голови президії ВО ВАСГНІЛ, віце-президент Академії сільськогосподарських наук Казахстану.

Ервін Францевич Госсен — перший віце-президент, академік-секретар відділення землеробства, хімізації, водного, лісового господарства та агроекології Казастнської академії сільськогоспдарських наук (19911996); професор Казахського державного аграрного університету[ru] (1996—1997); провідний науковий співробітник Казахського НДІ землеробства (1997—1999); радник виробничих компаній «Акцепт-Астик» і «Акцепт-Агрохім» (1999—2003); головний науковий співробітник Казахського НДІ захисту і карантину рослин (2003-2007); професор Кокшетауського державного університету ім. Ш. Уаліханова (з 2007 року)[2].

Напрямки наукової діяльності, нагороди

[ред. | ред. код]

Основні напрямки наукових досліджень Е. Госсена — питання системи ґрунтозахисного землеробства, вирощування зернових культур. Ервін Францевич брав участь в міжнародних проектах ООН «Боротьба з опустелюванням», «Збереження біологічного різноманіття», в проектах ландшафтно-оздоровчих зон «Астана-Бурабай», «Туран» тощо[3].

Лауреат Ленінської премії (1972, за розробку і впровадження нової ґрунтозахисної системи землеробства). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», «Достик» і «Отан»; медалями «За освоєння цілинних земель», «За доблесну працю», «Ветеран праці», «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», золотою і бронзовою медалями ВДНГ СРСР та медаллю Всесоюзного товариства «Знання» ім. С. І. Вавілова, Почесною грамотою Верховної Ради Казахської РСР[2][3][4].

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Ервін Францевич Госсен — автор книг «Боротьба з вітрової ерозією ґрунтів» (1963, у співавторстві); «Ґрунтозахисне землеробство» (1975, у співавторстві); «Сільськогосподарська наука: досягнення, розробки, впровадження» (1986, у співавторстві); понад 200 наукових публікацій і робіт[2]. Має п'ять авторських свідоцтв на винаходи, низку авторських сертифікатів[4].

Деякі роботи і публікації:

  • Бараев А. И., Зайцева А. А., Госсен Э. Ф. Борьба с ветровой эрозией почв. — Алма-Ата, 1963.
  • Бараев А. И., Зайцева А. А., Госсен Э. Ф. Агротехнические требования к комплексу почвообрабатывающих орудий и посевных машин для районов с почвами, неустойчивыми к ветровой эрозии // Усовершенствование почвообрабатывающих машин. — Москва : Материалы НТС ВИСХОМ, 1963. — С. 24-30.
  • Бараев А. И., Зайцева А. А., Госсен Э. Ф. Агротехнические обоснования для разработки машин и рабочих органов. — Москва : Материалы НТС ВИСХОМ, 1968. — Т. 25. — С. 3-12.
  • Бараев А. И., Госсен Э. Ф., Зайцева А. А. Рекомендации по защите почвот ветровой эрозии (на опыте степных районов Казахстана). — Москва, 1970. — 48 с.
  • Почвозащитное земледелие / под ред. А. И. Бараева. — Москва : Колос, 1975. — 304 с.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 1990 році висувався кандидатом у депутати Верховної Ради Казахської РСР 12-го скликання[2]. Обирався депутатом Шортандинської районної і Алматинської обласної рад. Неодноразово входив у комісії і виступав експертом вчених рад. З 2006 — позаштатний радник Міністерства охорони навколишнього середовища Казахстану[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Владимир Ауман. Эрвин Госсен: Судьба и призвание.
  2. а б в г д Госсен Эрвин Францевич (персональная справка). online.zakon.kz. Информационная система «Параграф»/Ответы гос. органов. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 23 листопада 2016. (рос.)
  3. а б Госсен Эрвин Францевич. almatykala.info. Энциклопедия Алма-Аты. Процитовано 23 листопада 2016.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  4. а б в Госсен Эрвин Францевич (персональная справка). bestpeople.name. Международная энциклопедия «Лучшие люди»/Галерея славы. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2016. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Госсен Э. Ф. Избранные труды. Библиографический обзор. — Щучинск, 2011. — 512 с. — ISBN 978-601-06-1426-0.