Готьє (співак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готьє
Gotye
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яWouter De Backer
Дата народження21 травня 1980(1980-05-21) (44 роки)
Місце народженняБрюгге, Бельгія
Роки активності2001 — тепер. час
ГромадянствоАвстралія
Професіямузикант, мультиінструменталіст
ОсвітаParade Colleged
Інструментигітара і вокал[d]
ЖанрІнді-рок, альтернативний рок
ПсевдонімиGotye
ГуртThe Basics
СпівпрацяKimbra
ЛейблиUniversal Republic Records
Нагороди
gotye.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ваутер «Воллі» Де Баккер (нар. 21 травня 1980(1980травня21)), також відомий професійно під своїм сценічним псевдонімом Готьє — бельгійсько-австралійський[1] мультиінструменталіст, співак, автор пісень. Ім'я 'Gotye' виведено від 'Gauthier', французького відповідника 'Wouter'. Його голос часом порівнюють із Стінгом і Пітером Гебріелом.[2][3][4]

Готьє випустив три студійні альбоми самостійно і один альбом з реміксами на треки з його перших двох альбомів. Входить до Мельбурнського інді-поп тріо The Basics, що випустило три студійні альбоми (окрім позаальбомної діяльності) з ​​2002 року. 2011 року сингл Готьє «Somebody That I Used to Know» вийшов на позицію # 1 на Billboard Hot 100, зробивши його п'ятим австралійським виконавцем, що досяг такого результату і другим бельгійським (після Soeur Sourire в 1963 році).[5] Готьє виграв п'ять нагород ARIA і отримав номінацію на MTV EMA . Він описує себе як «скоріше лудильника, ніж музиканта».[6]

Біографія

[ред. | ред. код]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Народився в 1980 році в Брюгге (Бельгія), звідки Баккер з сім'єю переїхав до Австралії у віці 2-х років.[7] Спочатку вони жили в Сіднеї, перш ніж опинитися в Мельбурні[8] Коли малий пішов до школи, батьки вирішили використовувати англійський варіант його імені, Волтер.

Ще юнаком Де Баккер виявив інтерес до музики, вивчав різні інструменти, перш за все фортепіано та барабани. Підлітком він з трьома шкільними друзями сформував групу Downstares[9]; до них належав Лукас Таранто (що досі виступає з Готьє на концертах).[10] Після завершення середньої школи, члени Downstares розійшлися.

З 2001 року батьки переїхали до нового будинку, покинувши старе родинне гніздо у Монморансі (Мельбурн),[11] , де він зміг продовжити свої музичні починання. Після приїзду двох знайомих будинок дістав назву «Будинок Братства»,[12]; тут регулярно хтось зупинявся і розважався. Готьє з'явився на світ тоді, коли Де Баккер дістав у подарунок велику колекцію старих записів. Літній сусід, чуючи репетиції Downstares впродовж багатьох років, віддав колекцію платівок своєї померлої дружини Де Баккерові.[13]

2001-04: Boardface

[ред. | ред. код]

У 2001 році Де Баккер записав свої перші треки, здебільшого, використовуючи семпли. Він уклав 4-трековий CD до якого входила, зокрема, «Out Here in the Cold».[14] Він зробив близько 50 копій цієї першої колекції, переписав від руки список треків і власноруч намалював олівцем обкладинку. Вибравши написання свого псевдоніма, він назвався Готьє. Розіславши запис у чимало радіостанцій, співак став чекати відгуків. Від мельбурнської преси і радіостанції Triple J вони надійшли у схвальному тоні,[15] що дало Де Баккеру-Готьє певність для подальших записів.

Близько цього часу він зустрів колегу Кріса Шредера, і вони почали виступати разом під назвою The Basics. Створення тривкого композиторського і виконавського союзу дало Де Баккеру вихід у його прагненні живого виконання. The Basic виступали і записувались поруч із Ґотьє, випустивши чотири альбоми в період між 2004 і 2010 роками.

Де Баккер далі готував іще дві 4-трекові колекції Готьє, що дістали позитивні відгуки; декілька треків прозвучали на Triple J. Компакт-диски були зроблені в тому ж стилі, що й раніше. Де Баккер падковито виготовляв кожен і наполегливо шукав можливості для здобуття аудиторії. Інтерес до проєкту «Готьє» зростав, і Де Баккеру зрештою запропонували контракт на розповсюдження альбому, який по суті був набором треків з трьох попередніх релізів. Цей альбом вийшов як Boardface наприкінці 2003 року.

2006-09: Like Drawing Blood

[ред. | ред. код]

У 2004 році батьки Де Баккера вирішили продати Будинок Братства, і він переїхав до спільного дому на південний схід від Мельбурна. Він діставши роботу у місцевій бібліотеці, він продовжив одночасно виступати з The Basics і записувати власні треки як Готьє. Впродовж наступних років, Де Баккер здійснив ще декілька переїздів, щоразу переміщуючи домашню студію у середовище з новими звуковими якостями. Кульмінацією цього став другий альбом Готьє, Like Drawing Blood назва якого відображала важкі умови роботи над альбомом.[16] Це знаменувало початок його роботи з менеджером Денні Роджерсом — менеджером австралійського інді гурту The Temper Trap.[17]

Like Drawing Blood звучав на Triple J у травні 2006[18] і був визнаний № ​​1 у слухацькому опитуванні Best Album of 2006..[19] Альбом також був номінований на J Award .[20] Два треки з нього, «Learnalilgivinanlovin» і «Hearts a Mess», зайняли позиції № 94 та № 8 відповідно в Triple J's Hottest 100 for 2006.[21] Like Drawing Blood набув статусу платинового в Австралії після продажу понад 70 000 екземплярів. Перший синґл «Learnalilgivinanlovin», вийшов в серпні 2006 року.

У вересні 2006 року Готьє номіновано на премію ARIA за найкращий незалежний реліз альбомом Like Drawing Blood.[22] 2006 року Ґотьє виграв титул «найвидатнішого нового незалежного виконавця» на Australian Independent Record (AIR) Chart Awards[23] і Like Drawing Blood був в числі дев'яти фіналістів в 2006 Australian Music Prize[24]

У 2007 році Де Баккер здобув ARIA як найкращий чоловічий виконавець. Like Drawing Blood знову увійшов у список ARIA альбомів за № 36, перевершивши попередній піковий № 39. Крім того, Mixed Blood дебютував у ARIA за # 44. Обидві ці записи з'явилися впродовж перших тижнів після ARIA Awards. У 2009 Hearts a Mess стала № 77 в Triple J's Hottest 100 of All Time за голосуванням австралійських слухачів.[25] Перший європейський успіх прийшов до Готьє в 2008 році, коли «Learnalilgivinanlovin» і «Hearts a Mess», вийшли в Бельгії, передуючи синґлу «Coming back».[26] «Learnalilgivinanlovin» також транслювався на нілерландському радіо. У 2011, Like Drawing Blood увійшов за № 11 в Triple J's Hottest 100 Australian Albums of All Time.[27] Напередодні виходу третього альбому Готьє, Like Drawing Blood знову увійшов в ARIA в середині 2011 року, досягнувши рекордного положення 13.

2010-сьогодні: Making Mirrors і міжнародний успіх

[ред. | ред. код]

Після Like Drawing Blood, Де Баккеру дістати постійне житло в південно-східній частині Мельбурна. 2010 року Де Баккер створив студію звукозапису в сараї на фермі батьків і розпочав запис треків для третього альбому. Він випустив новий сингл «Eyes Wide Open», в середині жовтня 2010 року, через Інтернет і на 10-дюймовому вінілі. «Eyes Wide Open» отримав безліч позитивних відгуків і досяг 25-го місця у Triple J Hottest 100 за 2010 рік.[28] «Eyes Wide Open» також номіновано на APRA Music Awards за 2011 в категорії Пісня року.[29]

В кінці березня 2011, Де Баккер оприлюднив назву наступного альбому — Making Mirrors. Готьє на таку назву надихнув малюнок батька митця. Де Баккер виявив його серед старих рахунків та газет в сараї, пізніше малюнок відредаговано в Photoshop і перетворено на обкладинку альбому.[30] «Дзеркало символізує мистецтво, та й усе це дуже пов'язано з саморефлексією та самоаналізом в альбомі».[31] Де Бекер також зазначив, що альбом вийде в червні або липні 2011 року, йому передуватиме синґл.[31] Де Баккер також сповістив, що альбом буде схожий на свого попередника в питаннях різноманітності.[31] У кінці квітня 2011 року, Готьє запрошено на щорічній Groovin' the Moo Music Festival поруч з іншими австралійськими артистами, як-то Birds of Tokyo, Washington, Art vs Science і Architecture in Helsinki[32]

19 травня 2011, стало відомо, що альбом вийшде 19 серпня. Де Баккер випустив ще пост-синґл до «Eyes Wide Open» під назвою «Somebody That I Used to Know» з новозеландською співачкою Кімброю, який вийшов 6 липня 2011[33], він дебютував за # 27 у ARIA Top 50 Singles Chart.[34] Трек також популяризували Ештон Кутчер і Лілі Аллен через Twitter[35].[36][37] Синґл досяг статусу 8 × Platinum (560 000 проданих одиниць), а також # 1 Australian ARIA Singles Chart, New Zealand Singles Chart, Belgian Singles Chart, Dutch Megacharts, German Media Control Chart і Official UK Top 40.

21 липня 2011, було оголошено, що Готьє виступатиме на 16-му фестивалі Homebake 3 грудня 2011 у Sydney's Domain.[38] У перший тиждень після випуску, Making Mirrors вже був на # 1 у австралійських ARIA, що зробило Готьє першим австралійським виконавцем, що одночасно утримував # 1 серед синґлів і альбомів після Silverchair в 2007 році. Пісня стала міжнародним успіхом, досягши Топ-20 більш ніж в 10 країнах і досягши # 1 в шістьох країнах.

Готьє номіновано на Highest Selling Single, Single of the Year, Best Pop Release, Best Male Artist і три нагороди в мистецькі категорії ARIA: Best Video (Natasha Pincus), Engineer of the Year (Francois Tetaz) і Producer of the Year (Wouter De Backer). У мистецькій категорії Готьє і персонал альбому виграли всі три. 27 листопада 2011, Готьє виграв три нагороди ARIA. Кімбра, що співпрацювала з Готьє у Somebody That I Used to Know отримала ARIA-нагороду Best Female Artist.[39]

На 1 лютого 2012 року, Готьє здійснив американський дебют на телебаченні у Jimmy Kimmel Live!, з піснями «Eyes Wide Open», «Somebody That I Used to Know» з Кімброю, і «State of The Art».[40][41] 12 лютого 2012 синґл «„State of The Art“» досяг # 1 в чарті синґлів Великої Британії. На наступному тижні він втратив першість, але 26 лютого повернувся і залишався першим в цілому п'ять тижнів.[42] Готьє виконав цей синґл на Saturday Night Live 14 квітня 2012 року разом з «Eyes Wide Open». Після цього синґл здобув # 1 в Billboard Hot 100 на тиждень перед 28 квітня 2012 року, даючи Готьє його перший американський # 1 синґл; він перший після Savage Garden (в 2000 році) австралієць, що цього досяг.[43] У квітні 2012 року «Somebody That I Used to Know» побив 47-річний рекорд в Нідерландах, ставши найуспішнішою піснею в історії нідерландських чартів.[44]

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Boardface (2003)
  • Like Drawing Blood (2006)
  • Making Mirrors (2011)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Presenter: Siska Schoeters (21 October 2011). Goed nieuws van Gotye. Zet 'm op Siska. Brussels, Belgium. Studio Brussel. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 29 травня 2012. Ik stel ik, ja, een Belg-Australiër (I am, yes, a Belgian-Australian). Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 29 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Pareles, Jon (22 жовтня 2011). Gotye Fans Turn Out to Sing Along. The New York Times. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  3. ↑ Fuentes, Catherine (30 січня 2012). Song Premiere: Gotye's Eighties-Inspired 'Somebody That I Used To Know'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  4. ↑ Thompson, Stephen (22 січня 2012). First Listen: Gotye, 'Making Mirrors'. NPR. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  5. ↑ Het Nieuwsblad, http://www.nieuwsblad.be/article/detail.aspx?articleid=DMF20120418_203, 18 квітня, 2012. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 29 травня 2012.
  6. ↑ [url = http://www.npr.org/2012/04/07/150008792/gotye-less-of-a-musician-more-of-a-tinkerer [Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.]]
  7. ↑ Mathieson, Craig (30 вересня 2011). Man in the mirror. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  8. ↑ Dye, David (18 April 2012). Gotye Interview. Conversations from the World Cafe (Інтерв'ю). WXPN-FM / The Trustees of The University of Pennsylvania. {{cite interview}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  9. ↑ Biography - Gotye. iTunes. Apple Pty Ltd. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
  10. ↑ Interview. Beat. January 2011. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 14 липня 2011.
  11. ↑ Interview. 60Sox. August 2008. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 14 липня 2011.
  12. ↑ Early Gotye bio listed on ManiaC music blog. Blogger. Архів оригіналу за 20 вересня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
  13. ↑ Geoghegan, Kev (19 серпня 2008). Interview. BBC One News Beat. bbc.co.uk. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 14 липня 2011.
  14. ↑ 'Out Here in the Cold' film clip. YouTube.com. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 14 липня 2011.
  15. ↑ Triple J's 'Home and Hosed' - playlist, 1/3/2004. ABC Online. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 14 липня 2011.
  16. ↑ Amazon listing for 'Like Drawing Blood'. Amazon.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 14 липня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  17. ↑ Interview With Danny Rogers. HitQuarters. 25 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 2 травня 2012.
  18. ↑ Triple J Feature Album - 'Like Drawing Blood'. Abc.net.au. 19 травня 2006. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 27 вересня 2010.
  19. ↑ Triple J 2006 Best Album audience poll. ABC.net.au. Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 29 травня 2012.
  20. ↑ J Award Nomination. ABC.net.au. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2010.
  21. ↑ Triple J Hottest 100 - 2006. Triplej.abc.net.au. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2010.
  22. ↑ Soap. 2006 Aria Nominees. Ariaawards.com.au. Архів оригіналу за 19 лютого 2011. Процитовано 27 вересня 2010.
  23. ↑ 2006 AIR Chart Awards. Air.org.au. 2 серпня 2010. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2010.
  24. ↑ AMP 2006 Nominees. Australianmusicprize.com.au. 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 27 вересня 2010.
  25. ↑ Hottest 100 Of All Time 71-80. Abc.net.au. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 27 вересня 2010.
  26. ↑ Discography Gotye. ultratop.be/nl/. Hung Medien. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 19 січня 2012.
  27. ↑ Triple J Hottest 100 Albums Of All Time. Abc.net.au. Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 9 липня 2011.
  28. ↑ Gotye's Mirrored Vision. Bendigo Advertiser. Архів оригіналу за 29 жовтня 2011. Процитовано 30 березня 2011.
  29. ↑ APRA reveals song of the year contenders, award details. The Music Network. Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 30 березня 2011.
  30. ↑ https://youtu.be/2ZXLyeatI0s?t=8m17s з докуметального відео
  31. ↑ а б в Gotye's Mirrored Vision. Bendigo Advertiser. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 29 березня 2011.
  32. ↑ Birds of Tokyo & Gotye to play Groovin’ The Moo. Valleyarm. 4 квітня 2011. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 19 квітня 2011.
  33. ↑ [undercover.fm]
  34. ↑ themusicnetwork.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 29 травня 2012.
  35. ↑ Twitter / MrsLRCooper : Love this video... Twitter.com. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  36. ↑ Jolly, Nathan (21 липня 2011). Ashton Kutcher gets behind Gotye. The Music Network. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  37. ↑ Jolly, Nathan (25 липня 2011). Lily Allen joins Gotye praise chorus. The Music Network. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  38. ↑ Announcement of 2011 Homebake line-up. Triple J. 21 липня 2011. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 21 липня 2011.
  39. ↑ Aria Awards / 2011 Album Of The Year. 27 листопада 2011. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 29 травня 2012.
  40. ↑ Bonney, Mary (3 лютого 2012). Show Review: Gotye @ Jimmy Kimmel Live!. LA Music Blog. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  41. ↑ Vitcavage, Adam (2 лютого 2012). Watch Gotye Make His U.S. Television Debut. Paste Magazine. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 9 лютого 2012.
  42. ↑ «Готьє повертається до вершини британського хіт-параду» [Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine.], Yahoo! News (Австралія)
  43. ↑ Trust, Gary (18 квітня 2012). Gotye's 'Somebody That I Used to Know' Roars to No. 1 on Hot 100. Billboard. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 18 April 2012.
  44. ↑ [url=http://www.telegraaf.nl/filmenuitgaan/muziek/11841966/__Gotye_grootste_hit_aller_tijden__.html [Архівовано 24 травня 2012 у Wayback Machine.] «Gotye grootste hit aller tijden»], Telegraaf , April 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Готьє_(співак)&oldid=43332762