Грго Мартич

Грго Мартич
Псевдо	Ljubomir Martić, Nenad Poznanović і Radovan
Народився	22 січня 1822(1822-01-22) Посуш'єd
Помер	30 серпня 1905(1905-08-30) (83 роки) Kreševod, Середньобоснійський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина, Австро-Угорщина
Країна	Османська імперія  Австро-Угорщина
Діяльність	пресвітер, письменник, перекладач
Знання мов	хорватська
Конфесія	католицька церква
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Грго Мартичу в Загребі

Грго Мартич (хорв. Grgo Martić; нар. 22 січня 1822, Растовача, близько Посуш'є, Боснія і Герцеговина — 30 серпня 1905, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — хорватський та боснійський чернець-францисканець і письменник.

Біографія

Загальна життєпис

Грго Мартич народився в 1822 році в містечку Растовача біля міста Посушя (раніше — Османська імперія, нині Боснія і Герцеговина). Навчався в Загребі і Пешті. У 1834 році вступив до школи при францисканському монастирі, до 1838 року проживав в Крешево. З 1844 року навчався в Пожега, Загребі та Пешті (нині Будапешт). 24 грудня 1844 року отримав освячений в священники, три роки здійснював служби в Крешево і Осова. У 1847 році відкрив школу в Крешево і гімназію в Сараєво. З 1851 по 1879 роки — священик римо-католицької церкви в Сараєво, з 1879 року і до смерті (1905 рік) — чернець монастиря францисканців в Крешево. Більшу частину свого життя провів в Боснії.

Літературна та культурна діяльність

Мартич перекладав твори Гомера і Гете на хорватську мову, а також писав ряд історичних творів — одним з найбільш відомих став роман «Просвітителі» (хорв. Osvetnici) присвячений боротьбі балканських слов'ян проти панування Османської імперії. Також він зустрічався з майбутнім албанським письменником Джерджієм Фіштою і ще одним хорватським письменником Сильвіє Страхимир Краньчевичем — Мартич і Краньчевич зуміли схилити албанця до літературної діяльності.

Політична діяльність

Мартич в молодості активно підтримував рух ілліризму, трохи пізніше став виступати за приєднання Боснії і Герцеговини до майбутньої хорватської держави, яка з'явиться після припинення існування Австро-Угорщини. Боровся за права хорватів-католиків в Боснії і Герцеговині, за що був заарештований владою.

Пам'ять

• Перед церквою в Посушя був встановлений пам'ятник у вигляді відкритої книги, в якій написано: «Важко дому без братньої любові, як Боснії без Хорватської землі» (хорв. Teško domu bez ljubavi bratske, ko i Bosni bez zemlje Hrvatske Також в Посушя є школа, що носить ім'я Грго Мартича.
• У рідному селі Растовача встановлено кам'яний хрест, на якому вказані роки життя Мартича і коротко описана його діяльність.
• У Боснії і Герцеговині в свій час була випущена поштова марка із зображенням Мартича.
• Кисті хорватського художника Івана Тишова належить портрет Грго Мартича.
• Пам'ятник Грго Мартич встановлений і в Загребі.

Бібліографія

• Slavodobitnica svijetlomu gospodaru Omer-paši (epic poem 1852)
• Narodne pjesme bosanske i hercegovačke (with Ivan Frano Jukić), I (1858)
• Osvetnici, I—III (ep, 1861/65), IV (тисяча вісімсот сімдесят вісім.), V (1881), VI (1881), VII (1883)
• Početni zemljopis za katoličke učionice u Bosni (epic poem, 1884)
• Narodne pjesme o boju na Kosovu godine 1389. (1886)
• Obrana Biograda godine 1456. (ep, 1887)
• Pjesnička djela fra Grge Martića, 1-7 (1888)
• Pjesnička djela fra Grge Martića, I (1893)
• Zapamćenja / 1829.-тисяча вісімсот сімдесят вісім., Po kazivanju autorovu zabilježio janko Koharić (1906)
• Izabrani spisi (1956)

Див. також

• Література Боснії і Герцеговини

Література

• M. Šeper: Martić P. Grgo (Mato) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] . In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 6, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1975, ISBN 3-7001-0128-7, S. 112.

Посилання

• O fra Grgi Martiću (хор.)
• Fra GRGO Martić [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] (хор.)
• Pater Gjergj Fishta (1871—1940) [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)