Грго Мартич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грго Мартич
ПсевдоLjubomir Martić[1], Nenad Poznanović[1] і Radovan[1]
Народився22 січня 1822(1822-01-22)
Посуш'єd
Помер30 серпня 1905(1905-08-30)[2] (83 роки)
Kreševod, Середньобоснійський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина, Австро-Угорщина
Країна Османська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністьпресвітер, письменник, перекладач
Знання мовхорватська
Конфесіякатолицька церква
Нагороди
кавалер ордена Залізної Корони 3 класу 3rd class, Order of the Medjidie Лицарський хрест ордена Франца Йосифа
Пам'ятник Грго Мартичу в Загребі

Грго Мартич (хорв. Grgo Martić; нар. 22 січня 1822, Растовача, близько Посуш'є, Боснія і Герцеговина — 30 серпня 1905, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — хорватський та боснійський чернець-францисканець і письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Загальна життєпис

[ред. | ред. код]

Грго Мартич народився в 1822 році в містечку Растовача біля міста Посушя (раніше — Османська імперія, нині Боснія і Герцеговина). Навчався в Загребі і Пешті. У 1834 році вступив до школи при францисканському монастирі, до 1838 року проживав в Крешево. З 1844 року навчався в Пожега, Загребі та Пешті (нині Будапешт). 24 грудня 1844 року отримав освячений в священники, три роки здійснював служби в Крешево і Осова. У 1847 році відкрив школу в Крешево і гімназію в Сараєво. З 1851 по 1879 роки — священик римо-католицької церкви в Сараєво, з 1879 року і до смерті (1905 рік) — чернець монастиря францисканців в Крешево. Більшу частину свого життя провів в Боснії.

Літературна та культурна діяльність

[ред. | ред. код]

Мартич перекладав твори Гомера і Гете на хорватську мову, а також писав ряд історичних творів — одним з найбільш відомих став роман «Просвітителі» (хорв. Osvetnici) присвячений боротьбі балканських слов'ян проти панування Османської імперії. Також він зустрічався з майбутнім албанським письменником Джерджієм Фіштою і ще одним хорватським письменником Сильвіє Страхимир Краньчевичем — Мартич і Краньчевич зуміли схилити албанця до літературної діяльності.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Мартич в молодості активно підтримував рух ілліризму, трохи пізніше став виступати за приєднання Боснії і Герцеговини до майбутньої хорватської держави, яка з'явиться після припинення існування Австро-Угорщини. Боровся за права хорватів-католиків в Боснії і Герцеговині, за що був заарештований владою.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Перед церквою в Посушя був встановлений пам'ятник у вигляді відкритої книги, в якій написано: «Важко дому без братньої любові, як Боснії без Хорватської землі» (хорв. Teško domu bez ljubavi bratske, ko i Bosni bez zemlje Hrvatske Також в Посушя є школа, що носить ім'я Грго Мартича.
  • У рідному селі Растовача встановлено кам'яний хрест, на якому вказані роки життя Мартича і коротко описана його діяльність.
  • У Боснії і Герцеговині в свій час була випущена поштова марка із зображенням Мартича.
  • Кисті хорватського художника Івана Тишова належить портрет Грго Мартича.
  • Пам'ятник Грго Мартич встановлений і в Загребі.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Slavodobitnica svijetlomu gospodaru Omer-paši (epic poem 1852)
  • Narodne pjesme bosanske i hercegovačke (with Ivan Frano Jukić), I (1858)
  • Osvetnici, I—III (ep, 1861/65), IV (тисяча вісімсот сімдесят вісім.), V (1881), VI (1881), VII (1883)
  • Početni zemljopis za katoličke učionice u Bosni (epic poem, 1884)
  • Narodne pjesme o boju na Kosovu godine 1389. (1886)
  • Obrana Biograda godine 1456. (ep, 1887)
  • Pjesnička djela fra Grge Martića, 1-7 (1888)
  • Pjesnička djela fra Grge Martića, I (1893)
  • Zapamćenja / 1829.-тисяча вісімсот сімдесят вісім., Po kazivanju autorovu zabilježio janko Koharić (1906)
  • Izabrani spisi (1956)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]