Гідроцерусит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Гідроцерусит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Hcer[2] |
Хімічна формула | Pb₃(CO₃)₂(OH)₂ |
Nickel-Strunz 10 | 5.BE.10[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | тригональна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | церусит[4], гідро-[d][4] |
Типова місцевість | Лонгбан[3] |
Гідроцерусит (англ. hydrocerussite[5]; нім. Hydrocerussit m) — основний карбонат свинцю.
Хімічна формула: Pb3[OHCO3]2.
Склад у %: PbO — 86,33; CO2 — 11,35; Н2О — 2,32.
Утворює тонкі лусочки, а також товстотаблитчасті або гостропірамідальні агрегати.
Густина 6,80.
Твердість 3,5.
Безбарвний до білого.
Блиск алмазний, перламутровий полиск.
Напівпрозорий до прозорого. Крихкий.
Продукт вивітрювання свинцевих руд.
Зустрічається у родов. Лонгбан (Швеція), Лавріумі (Греція), Шотландії, у руднику Рідер (Алтай).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
- ↑ Wiberg, Egon; Holleman, Arnold Frederick (2001). Inorganic Chemistry. Elsevier. ISBN 0-12-352651-5
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гідроцерусит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гідроцерусит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.