Церусит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церусит
Cerusite Les Frages.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2]
Хімічна формула PbCO₃
Nickel-Strunz 10 5.AB.15[3]
Dana 8 14.1.3.4
Ідентифікація
Колір риси білий колір
Інші характеристики
Походження назви Гідроцерусит[4]
CMNS: Церусит на Вікісховищі
Церусит.
Церусит
Двійники церуситу.

Церуси́т (біла свинцева руда) — мінерал, карбонат свинцю острівної будови.; цінна свинцева руда.

Від лат. cerussa — свинцеві білила (W.K.Haidinger, 1845).

Синонім — біла свинцева руда, акрузит, шпат свинцевий.

Опис[ред. | ред. код]

Формула Pb[CO3]. Містить (%): PbO — 83,53; CO2 — 16,47. Домішки: Zn (до 4,5% ZnO), Sr (до 3,2% SrO), Ag і Са. Структурний аналог арагоніту. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: натічна суцільна маса і аґреґати зернистого вигляду, кірки, натічні маси і вкрапленики, рідше кристали і трійникові зростки стовпчастого, таблитчастого або жердиноподібного вигляду. Часті двійники. Спайність по (110) і (021) ясна. Густина 6,55-6,57. Твердість 3,0-3,75. Білого кольору з сіруватим, жовтуватим або буруватим відтінками, іноді синій, зелений. Блиск алмазний іноді скляний. Риса безбарвна до білої. Прозорий до напівпрозорого. Дуже крихкий. У рентгенівських та ультрафіолетових променях флуоресціює.

Типовий гіпергенний мінерал; утворюється при дії карбонатних вод на ґаленіт в зоні окиснення свинцевих і поліметалічних сульфідних родовищ. У значних скупченнях — свинцева руда. Супутні мінерали: англезит, геміморфіт, піроморфіт, малахіт. Поширений вторинний мінерал Цинк.

Поширення[ред. | ред. код]

Розповсюдження: Ейфель, Півн. Рейн Вестфалія (ФРН), Брокен-Хілл (Австралія), Міндоулі (Республіка Конго), шт. Аризона, Колорадо (США), Цумеб (Намібія), Казахстан, Забайкалля і Алтай (РФ). В Україні є на Донбасі, в Закарпатті.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Хайдінгер В. Handbuch der Bestimmenden Mineralogie — 1 — Відень: 1845.
  3. MinDat
  4. Handbook of MineralogyMineralogical Society of America.