Гіроліт
| Гіроліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Gyr[2] |
| Хімічна формула | NaCa₁₆(Si₂₃Al)O₆₀(OH)₈·14H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EE.30 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | коло (давньогрецька мова)[3] |
| Типова місцевість | The Storrd[4] |
 Гіроліт у Вікісховищі | |
Гіроліт (рос. гиролит; англ. gyrolite; нім. Gyrolit m) — слюдоподібний силікат кальцію шаруватої будови.
Історія та етимологія[ред. | ред. код]
Мінерал був уперше описаний в 1851 році за знахідкою на породному пагорбі Сторр (The Storr) на острові Скай, Шотландія. Назва походить від давньогрецького слова γύρος, тобто круглої форми, в якій мінерал зазвичай зустрічається.
Загальний опис[ред. | ред. код]
1) За Є.Лазаренко: Ca4[(H2O)4(OH)2Si6O15];
2) За К.Фреєм: Ca2Si3O7(OH)2•H2O. Склад у % (з родовища Нью-Альмаден, шт. Каліфорнія, США): CaO — 29,97; SiO2 — 52,54; Н2О — 14,60. Домішки: F, Al2O3, Na2O, K2O.
Сингонія гексагональна.
Гексагонально-пірамідальний вид.
Кристали пластинчасті, секреції радіальнопроменистої будови.
Густина 2,34-2,45.
Твердість 3-4.
Безбарвний.
Зустрічається в мигдалинах основних ефузивних вивержених порід на багатьох о-вах вулканічного походження в Атлантичному і Тихому океанах, а також у Каліфорнії (США) разом з апофілітом і цеолітами.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гіроліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гіроліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
