Дараган Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дараган Михайло Петрович
Народився2 вересня 1834(1834-09-02)
Померне раніше 1916
Країна Російська імперія
Діяльністьгубернатор
Alma materАкадемія Генерального штабу
УчасникКримська війна
Військове званняполковник
БатькоДараган Петро Михайловичd
МатиДараган Анна Михайлівнаd
У шлюбі зYekaterina Stolpakovad
ДітиPyotr Daragand і Ivan Daragand
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Корони

Михайло Петрович Дараган (1833 — 17 листопада 1918) — український аристократ з роду київських полковиків Дараганів Війська Запорозького Городового. Калішський губернатор у Польщі, вологодський у Росії та чернігівський губернатор в Україні. Сенатор, дійсний таємний радник (1910). Почесний громадянин міст Мінська та Каліша.

Біографія

[ред. | ред. код]

Зі шляхти Полтавської губернії. Син генерал-лейтенанта Петра Михайловича Дарагана (1800—1875) від його шлюбу з дитячою письменницею Ганною Михайлівною Балуг'янською. Народився Петербурзі, хрещений 26 вересня 1833 року у церкві Катерининського інституту при сприйнятті діда М. Балуг'янського та тітки Єлизавети Балуг'янської[1].

Закінчив Школу гвардійських підпрапорників та кавалерійських юнкерів, служив у Кавалергардському, в Ольвіопольському полку, учасник Кримської війни. У 1858 р. закінчив Миколаївську академію Генерального штабу. У 1860 р. вийшов у відставку у чині полковника. З 1864 року на статській службі.

Був мінським віце-губернатором (1870—1876). З 2 січня 1876 до 30 липня 1878 р. — Чернігівський губернатор. Сприяв створенню міської бібліотеки, виходу «Чернігівської газети»[2].

Потім — вологодський (30.7.1878 — 30.11.1879)[3] та калішський губернатор (21.1.1883 — 10.12.1902).

З 1897 р. — шталмейстер; 1902 р. призначений до Сенату.

Помер у Петергофі від загального виснаження, похований на Троїцькому цвинтарі[4].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дараган був одружений зі своєю двоюрідною сестрою Катериною Миколаївною, донькою генерал-лейтенанта А. Стовпакова . Їх діти:

  • Петро (1874—1960) — випускник Миколаївського кавалерійського училища (1894), учасник Першої світової війни та Білого руху, полковник Каргопольського 5-го драгунського полку — 28.11.1916-1917. З 1919 р. — у Німеччині, з 1920 р. — У Югославії.[5];
  • Іван (1885—1977) — випускник Пажського корпусу (1904), підполковник. У травні 1920 р. емігрував до Польщі, з 1948 р. — В Аргентині[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 254. с.654. Метрические книги церкви Екатерининского института.
  2. ↑ 1876 – 1878. Дараган Михайло Петрович (укр.). Siver-info : справочный портал Чернигова. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 5 грудня 2012.
  3. ↑ Государственный архив Вологодской области. Ф. 18 О. 2 Д. 217
  4. ↑ Книга стола записей актов гражданского состояния при Петергофском Совдепе, 1918 год, записи о смерти с № 01 по № 100 // ЦГА СПб. Ф. Р-6143.— Оп. 1.— Д. 1469.— Л. 62-62 об. Запись № 62.
  5. ↑ Дараган Петр Михайлович. Русская армия в Великой войне. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 5 грудня 2012.
  6. ↑ Дараган Иван Михаилович. Русская армия в Великой войне. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 грудня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Альманах современных русских государственных деятелей. — СПб.: Тип. Исидора Гольдберга, 1897. — С. 650.
  • Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. — Киев : [скл. изд. у авт.], 1908. — Т. 1: А—Д. — С. 378.
  • Павловский И. Ф. [1] — Полтава : Полт. учен. архивная комис, 1914. — С. 159. Архівовано з джерела 25 вересня 2013
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дараган_Михайло_Петрович