Балудянський Михайло Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Балудянський Михайло Андрійович
Михайло Балудяньскый
Balugjanskij Mikhail A.jpg
Основна інформація
Дата народження 26 вересня (7 жовтня) 1769
Місце народження Вишня Ольшава, Стропков, Пряшівський край
Дата смерті 3 (15) квітня 1847 (77 років)
Місце смерті Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна Російська імперія і Угорщина
Національність Русини
Професії державний діяч, юридичний навчальний заклад[d], письменник, економіст і викладач університету
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Файли у Вікісховищі?

Михайло Андрійович Балудянський (Балуг'янський; нар. 7 жовтня 1769, с. Фельсьо-Ольсва, Бардіївський округ, Словаччина — пом. 3 квітня 1847, Санкт-Петербург, Російська імперія) — лемко-українець, визначний учений-правознавець, економіст, державний діяч та реформатор у Російській імперії, доктор права.

Володів сімома мовами.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився на Пряшівщині у сім'ї інтелігентів закарпатських русинів-українців, у родині греко-католицького священика. Освіту почав здобувати на філософському факультеті Угорської королівської академії в Кошице (нині місто в Словаччині). У 1789 році закінчив юридичний факультет Віденського університету та розпочав викладацьку роботу в Угорській юридичній академії у місті Надьварад (нині — місто Орадя, Румунія). У 1797 році, захистивши докторську дисертацію, став доктором права Будапештського університету. Працював деканом юридичного факультету Пештського університету. Викладав у навчальних закладах Австрійської імперії.

У 1803, за ініціативи гоф-хірурга (придворного хірурга) імператора Російської імперії Івана Орлая, уродженця Закарпаття, Михайло Андрійович був запрошений до Росії і поселився в Петербурзі. Там у 1804 отримав призначення на посаду професора кафедри політичної економії — Петербурзької учительської гімназії, згодом Головного педагогічного інституту — з політичних та економічних наук, торгового й фінансового права, і, одночасно, працював редактором (у другій експедиції комісії складання Зведення Законів) по частині державного господарства і фінансів. З 1809 по 1812 роки був начальником 4 відділення комісії і працював по міністерству фінансів. У 1813-1817 викладав економічні і політичні науки великим князям Миколі і Михайлу Павловичам.

У 1819-1821 — декан юридичного факультету і перший ректор Петербурзького університету, склав його статут. У 1824 році залишив університет і став членом комісії Михайла Сперанського зі складання Зводу законів Російської імперії, з 1825 року, після перетворення комісії на 2-ге відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії — її начальником. За активної участі Балудянського підготовлено й видано 15 томів Повного зібрання законів і Зводу законів Російської імперії, що містили всі законодавчі акти з 1649 по 1825 роки, та 12 томів Зводу військових постанов.

Балудянський — автор значної кількості проектів, записок з адміністративного права, фінансів, аграрних відносин, місцевого управління (критикував феодально-кріпосницькі відносини й обґрунтував необхідність реформ) і наукових праць, в тому числі: «Изображение различных хозяйственных систем», «Рассуждение о средствах исправления учреждений и законодательства в России», «О зернохранилищах» тощо, чимало з яких не було опубліковано. За заслуги в розробці російського законодавства Михайло Балудянський одержав герб, на якому зображено книжку законів з цифрою 15, що означало 15 томів його праць. Багато зробив для зміцнення міжнародних наукових і культурних зв'язків Росії з європейськими країнами.

З 1837 — потомствений дворянин, згодом — таємний радник, статс-секретар, сенатор, близький до царського двору.

Як стверджує Е. М. Косачевская, у своїй статті «М. А. Балугьянский в Петербургском университете» 1962 року, серед студентів Балудянського повинен був бути Олександр Пушкін.

Похований «за заслуги перед Отечеством» у Троїце-Сергієвій лаврі. На надгробку напис: «Да будет воля Твоя» — улюблені слова Михайла Балудянського.

У музеї Петербурзького університету зберігається бронзовий бюст вченого. У 1874 році в Петербурзькому університеті було встановлено стипендію його імені, що присуджувалася студентам, котрі найбільше відзначилися в різних науках, однак, на жаль, ця традиція не збереглася до цих пір.

Посилання[ред.ред. код]

Література та джерела[ред.ред. код]