Деряжний Федір Михайлович
| Деряжний Федір Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 29 березня 1905[1] Нові Санжари, Новосенжарівська волость, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 29 квітня 1982[1] (77 років) Ньюкасл, Новий Південний Вельс, Австралія[1] |
| Поховання | Сідней[1] |
| Діяльність | виробник музичних інструментів, бандурист |
| Діти | Деряжний Петро Федорович[1] |
Федір Михайлович Деряжний (нар. 29 березня 1905[1], Нові Санжари[1] — пом. 29 квітня 1982[1], Ньюкасл[1]) — майстер музичних інструментів, бандурист.
Одержив бухгалтерську освіту. В 1931 р. змайстрував свою першу бандуру. З того часу почав працювати на фабриці в Полтаві де виробляли бандури. Після війни мав свою майстерню музичних інструментів у Васерберзі в Німеччині де виробляв бандури та цимбали. В 1950 р. переїхав в Австралію. Автор пісень та композиції.
На бандурах Ф. Деряжного грали його син П. Деряжний, Г. Бажул, В. Мішалов. Інструмент Г. Бажула роботи Ф. Деряжного знаходиться в музеї кобзарського мистецтва в Переяславі.
- Мізинець, В. — Федір Деряжний — майстер народних інструментів // ж. «Бандура», #19-20, 1987
- Мішалов В. - Список майстрів бандури харківського типу // Г. М. Хоткевич - Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Торонто-Харків, 2010 ст.270-272
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура - Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті - (Серія Слобожанський світ)— Харків - Торонто, 2013 –368с.
- П. П. Ротач. ДЕРЯ́ЖНИЙ Федір Михайлович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Деряжний Федір // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 601.
